Словник

Слово Тлумачення
ІНДИВІДУУМ
ІНДИГЕНАТ
ІНДИГОЇД
ІНДИГОКАРМІН
ІНДИК
ІНДИКАНУРІЯ
ІНДИКАТИВ
ІНДИКАТИВНІСТЬ
ІНДИКАТОР
ІНДИКАТРИСА
ІНДИКАЦІЯ
ІНДИКАЧКА
ІНДИКІВНИЦТВО
ІНДИКТ індикт - іменник, чоловічий рід, неістота, однина і множина Джерело: slovnyk.ua
ІНДИФЕРЕНТИЗМ
ІНДИФЕРЕНТНІСТЬ
ІНДИЧА
ІНДИЧАТИНА
ІНДИЧАТКО
ІНДИЧЕНЯ
ІНДИЧЕНЯТКО
ІНДИЧИНА
ІНДИЧКА
ІНДИЧНИК
ІНДИЧНЯ
ІНДІАНІСТКА
ІНДІЙ ІНДІЙ , ю, ч. Хімічний елемент, рідкий м'який сріблястий метал. У вільному стані галій, індій і талій являють собою сріблясто-білі м'які метали з низь...
ІНДІФІЛЬМ
ІНДОКТРИНАЦІЯ
ІНДОКТРИНУВАННЯ
ІНДОЛ ІНДОЛ , -у, ч . Органічна гетероциклічна сполука; безбарвні кристали з неприємним запахом; утворюється в організмі людини і тварин у результаті життєд...
ІНДОЛОГ
ІНДОЛОГИНЯ
ІНДОЛОГІЯ
ІНДОМЕТАЦИН
ІНДОРХОКЕЙ
ІНДОСАМЕНТ
ІНДОСАНТ
ІНДОСАТ
ІНДОСАЦІЯ
ІНДОСУВАННЯ
ІНДОФЕНОЛ
ІНДПОШИВ
ІНДПОШИТТЯ
ІНДРИКОТЕРІЙ
ІНДУЇЗМ
ІНДУЇСТ
ІНДУЇСТКА
ІНДУКТИВНІСТЬ
ІНДУКТОГРАФІЯ