| ЇДА |
ЇДА , и, ж. 1. Дія за знач. їсти 1. Жвавій Прісьці обридла така повільна їда (Л. Укр., III, 1952, 667); Марусяк саме в сю хвилю їв щось. Газдині ніяко... |
|
| ЇДАЛЕНЬКА |
|
|
| ЇДАЛО |
їдало - іменник, середній рід, неістота, однина і множина |
|
| ЇДАЛЬНЯ |
|
|
| ЇДЕЦЬ |
|
|
| ЇДИШ |
|
|
| ЇДИШИЗМ |
|
|
| ЇДКІСТЬ |
|
|
| ЇДЛО |
ЇДЛО , їдла, с., діал. Їжа (у 1 знач.). - Коли б же ти знав, як я скучив за простою козацькою стравою... за кулешем.. Ого! Оце їдло так їдло! (Ільч.,... |
|
| ЇДОК |
ЇДОК , а, ч., розм. Те саме, що їдець . Пішов я раз по полуниці,- Ще змалечку я був їдок: Весь день шукаю у травиці - Одну у глечик, дві в роток (Гл.,... |
|
| ЇЖА |
ЇЖА , і, ж. 1. Те, що їдять і п'ють; харчі. Хівря турбувалася їжею: пекла хліб, варила страву (Мирний, IV, 1955, 222); Вранці, поки Гафійка готувала ї... |
|
| ЇЖАК |
ЇЖАК , а, ч. 1. Невеличка тварина-ссавець, спина й боки якої вкриті твердими голками. От тут-то вітри схаменулись І ну всі драла до нори; До ляса [ліс... |
|
| ЇЖАТЕЦЬ |
|
|
| ЇЖАЧЕНЯ |
|
|
| ЇЖАЧИСЬКО |
|
|
| ЇЖАЧИХА |
|
|
| ЇЖАЧНИК |
|
|
| ЇЖАЧОГОЛІВКОВІ |
|
|
| ЇЖАЧОК |
ЇЖАЧОК , чка, ч. Зменш.-пестл. до їжак 1-3. Я подарував йому маленького їжачка, і хлопець приручив його (Коп., Як вони.., 1961, 186); Але Калитка не к... |
|
| ЇЖДЖЕННЯ |
|
|
| ЇЗДА |
ЇЗДА , и, ж. 1. Дія за знач. їздити . Кінські підкови хляпали та калюка на всі боки розбігалася од прудкої їзди... (Мирний, І, 1949, 330); Вона зовсім... |
|
| ЇЗДАК |
ЇЗДАК - Етимологія: від дієслова «їздити» Людина, яка їздить верхи на коні або на якомусь транспортному засобі (наприклад, велосипеді, мотоциклі). Дже... |
|
| ЇЗДЕЦТВО |
|
|
| ЇЗДЕЦЬ |
|
|
| ЇЗДИЦЯ |
|
|
| ЇЗДКА |
ЇЗДКА , и, ж., розм. Один заїзд яким-небудь транспортом для перевезення вантажу або пасажирів. Щоб перевезти, наприклад, одну тонну соломи з поля до ф... |
|
| ЇЗДОВИЙ |
|
|
| ЇЗДУН |
|
|
| ЇСТИВО |
|
|
| ЇСТІВНЕ |
|
|
| ЇСТІВНІСТЬ |
|
|