Словник

Слово Тлумачення
ВІЙТ
ВІЙТЕНКО
ВІЙТИХА
ВІЙТІВНА
ВІЙТІВСТВО
ВІЙТІВЩИНА
ВІЙТУВАННЯ
ВІЙЦЕ
ВІЙЧАСТІ
ВІК ВІК , у, ч. 1. Тривалість життя людини, тварини, рослини. Сей на руках знав ворожити, Кому знав спільно віку жити (Котл., І, 1952, 225); Минула полови...
ВІКАЛІН
ВІКАЛОЙ ВІКАЛОЙ - Магнітотвердий сплав ванадію, кобальту і заліза. Вікалой з підвищеним вмістом кобальту застосовують головним чином в електродвигунах. (з нау...
ВІКАРИЗМ
ВІКАРІАТ
ВІКАРІАТСТВО
ВІКАРІЙ
ВІКАСОЛ ВІКАСОЛ - Вітамінний препарат, який застосовують при кровотечах. Для зменшення проникності судинної стінки застосовують вікасол. (з наукової літератур...
ВІКІГОЛІЗМ
ВІКІГОЛІК
ВІКІГОЛІЧКА
ВІКІЕКСПЕДИЦІЯ
ВІКІЗУСТРІЧ
ВІКІМЕРЕЖА
ВІКІНГ
ВІКІПЕДИСТ
ВІКІПЕДИСТКА
ВІКІПЕДІЙНІСТЬ
ВІКІПІДРУЧНИК
ВІКІПОСИЛАННЯ
ВІКІПРОСТІР
ВІКІРОЗМІТКА
ВІКІСЛОВНИК
ВІКІСПІЛЬНОТА
ВІКІСХОВИЩЕ
ВІКІТЕКСТ
ВІКІТЕРМІН
ВІКІТЕХНОЛОГІЯ
ВІКІФІКАЦІЯ
ВІКІЦИТАТНИК
ВІКНИНА
ВІКНО
ВІКНЯР
ВІКО ВІКО , а, с. Верхня частина діжки, скрині й т. ін., якою їх закривають. Коровай поклали на віці од діжі (Н.-Лев., III, 1956, 73); Скриня була важка. Г...
ВІКОВІСТЬ
ВІКОВІЧНІСТЬ
ВІКОНЕЧКО
ВІКОННИЦЯ
ВІКОННЯ
ВІКОНТ ВІКОНТ , а, ч. Дворянський титул, середній між бароном і графом у давній Франції, Англії та деяких інших країнах, а також особа, якій надавався цей ти...
ВІКОНТЕСА