| ВІСКОЗА |
ВІСКОЗА , и, ж. Речовина, що виробляється з целюлози та йде на виготовлення штучного шовку, шкіри, пластичних виробів і т. ін. Наприкінці минулого сто... |
|
| ВІСКОЗИМЕТР |
|
|
| ВІСКОЗИМЕТРІЯ |
|
|
| ВІСКОЗИН |
|
|
| ВІСКОЛОЇД |
|
|
| ВІСКРЯК |
|
|
| ВІСЛЕНЯ |
|
|
| ВІСЛЮК |
ВІСЛЮК , а, ч. 1. (...) 1. Сіра стіна. Розчепіривши негнучкі ноги, стоїть під нею віслюк (Коцюб., II, 1955, 406); На правому березі Босфору - чудовий... |
|
| ВІСЛЮЧИХА |
|
|
| ВІСЛЮЧКА |
|
|
| ВІСЛЮЧОК |
|
|
| ВІСМУТ |
|
|
| ВІСМУТИД |
|
|
| ВІСМУТИН |
ВІСМУТИН , -у, ч . Мінерал класу сульфідів; сірчистий вісмут; непрозорий, сріблясто-білий з металічним блиском; вісмутова руда. Джерело: slovnyk.ua |
|
| ВІСМУТОСФЕРИТ |
|
|
| ВІСМУТОТАНТАЛІТ |
|
|
| ВІСНИК |
ВІСНИК , а, ч. 1. Той, хто приносить якусь звістку; вістун. Бідний синок, як почув царських вісників, красно вбрався і прийшов до царя (Калин, Закарп.... |
|
| ВІСНИКІВЕЦЬ |
|
|
| ВІСНИКІВСТВО |
|
|
| ВІСНИЦЯ |
|
|
| ВІСПА |
ВІСПА , и, ж. 1. Інфекційна хвороба, що супроводиться гнійним висипом на шкірі та слизових оболонках. Солоху напала віспа, та така, як дубова кора; вс... |
|
| ВІСПАРКА |
ВІСПАРКА - віспа́р. При монастирі мешкала віспарка, що робила щеплення як ченцям, так і мирянам. (із журналу) Джерело: Горох (sum.in.ua) |
|
| ВІСПИНА |
ВІСПИНА , и, ж. Окремий гнійник віспи або шрам від нього на тілі. Вакцинація вважається успішною, коли на місці щеплення розвивається хоча б одна вісп... |
|
| ВІСПИНКА |
|
|
| ВІСПОВАКЦИНА |
|
|
| ВІСПОЩЕПЛЕННЯ |
|
|
| ВІСТ |
ВІСТ , а, ч. 1. Гра в 52 карти. Дорко.. пішов тепер зі старшими грати віста (Мак., Вибр., 1954, 27); Завзятих кличе картярів Бостон.. І віст, ще й дос... |
|
| ВІСТЕРІЯ |
|
|
| ВІСТІВНИК |
|
|
| ВІСТІВНИЦЯ |
|
|
| ВІСТКА |
ВІСТКА , и, ж., про кого - що і без додатка. ( ЗВІСТКА , и, ж. 1. Повідомлення, вість про кого-, що-небудь. [Іфігенія:] Хоч би мені вітри принесли зві... |
|
| ВІСТОВЕЦЬ |
|
|
| ВІСТОВИК |
|
|
| ВІСТОВНИЦЯ |
|
|
| ВІСТОНЬКА |
|
|
| ВІСТОЧКА |
|
|
| ВІСТРЯ |
ВІСТРЯ , я, с. 1. Тонкий, загострений або звужений кінець якогось предмета. Всі колючі гілки, здавться, умисне спрямувались своїми вістрями Серьожці м... |
|
| ВІСТРЯК |
ВІСТРЯК - Етимологія: від іменника «вістря» за допомогою суфікса -ак техніка, залізниця. Рухома рейка залізничної стрілки, що забезпечує переведення р... |
|
| ВІСТРЯЧКО |
|
|
| ВІСТУН |
ВІСТУН , а, ч. 1. Той, хто приносить звістку. Чи ж все буть йому кар вістуном І погрозою в людях!? (Фр., XII 1953, 503); 2. перен. ( ВІСНИК , а, ч. 1.... |
|
| ВІСТУНКА |
|
|
| ВІСТЬ |
ВІСТЬ , і, ж. 1. Звістка, повідомлення. Як мати вість таку почула, То тілько вічно не заснула (Котл., І, 1952, 231); Вісті з фронтів були тяжкі, і Сам... |
|
| ВІСЦЕРИТ |
|
|
| ВІСЦЕРІЯ |
|
|
| ВІСЦЕРОПТОЗ |
|
|
| ВІСЦЕРОРЕФЛЕКС |
|
|
| ВІСЦЕРОРЕЦЕПТОР |
|
|
| ВІСЦЕРОТОНІЯ |
|
|
| ВІСЦИН |
|
|
| ВІСЯНИЦЯ |
|
|