Словник

Слово Тлумачення
ВОГНЕЗАХИСТ
ВОГНЕКРИЛІСТЬ
ВОГНЕМЕТ
ВОГНЕМЕТАННЯ
ВОГНЕМЕТНИК
ВОГНЕМІР
ВОГНЕНЕБЕЗПЕЧНІСТЬ
ВОГНЕННІСТЬ
ВОГНЕПАЛ
ВОГНЕПЕРЕШКОДЖАННЯ
ВОГНЕПЕРЕШКОДЖУВАЧ
ВОГНЕПОКЛОНЕЦЬ
ВОГНЕПОКЛОННИК
ВОГНЕПОКЛОННИЦТВО
ВОГНЕПОКЛОННИЦЯ
ВОГНЕПОКЛОНСТВО
ВОГНЕСПОВІЛЬНЮВАЧ
ВОГНЕСТІЙКІСТЬ
ВОГНЕСУМІШ
ВОГНЕТАНЦІВНИЦЯ
ВОГНЕТРИВ
ВОГНЕТРИВКІСТЬ
ВОГНЕЦВІТ
ВОГНИК
ВОГНИСЬКО
ВОГНИЧОК
ВОГНИЩАНИН
ВОГНИЩАНКА
ВОГНИЩЕ
ВОГНІВКА
ВОГОНЬ
ВОДА ВОДА , и, ж. 1. Прозора, безбарвна рідина, що становить собою найпростішу хімічну сполуку водню з киснем. Іде чернець Дзвонковую У яр воду пити (Шевч....
ВОДГОСП
ВОДЕВІЛІСТ
ВОДЕВІЛІСТКА
ВОДЕВІЛЬ
ВОДЕВІЛЬНІСТЬ
ВОДЕВІЛЬЧИК
ВОДЕНЬ ВОДЕНЬ , дню, ч. Хімічний елемент, найлегший газ, який у сполуці з киснем утворює воду. Дирижабль наповнюється найлегшим у світі газом - воднем (Трубл...
ВОДИЦЯ
ВОДИЧЕНЬКА
ВОДИЧКА ВОДИЧКА , и, ж. (...) 1. Пустуючи, дурне Ягня Само забилося до річки - Напитися водички (Гл., Вибр., 1957, 70); Гомонить, шумить водичка. То наш Тікич...
ВОДІЙ ВОДІЙ , я, ч. 1. Той, хто водить машину, керує нею; шофер. На повний газ включив мотор досвідчений водій (Уп., Вірші.., 1957, 45); Адже саме вони, мол...
ВОДІЙКА
ВОДІЙЧИНЯ
ВОДІННЯ
ВОДНЕВМІСНІСТЬ
ВОДНЕКАРБОНАТ
ВОДНЕКИСЕНЬ
ВОДНЕОРТОФОСФАТ