| ВОЛЬФРАМІТ |
|
|
| ВОЛЬФРАМУВАННЯ |
|
|
| ВОЛЮМЕТР |
|
|
| ВОЛЮМЕТРІЯ |
|
|
| ВОЛЮМІНОМЕТР |
|
|
| ВОЛЮМКОНТРОЛЬ |
|
|
| ВОЛЮМОМЕТР |
|
|
| ВОЛЮМОМЕТРІЯ |
|
|
| ВОЛЮНТАРИЗМ |
|
|
| ВОЛЮНТАРИСТ |
|
|
| ВОЛЮНТАРИСТКА |
|
|
| ВОЛЮНТАТИВ |
|
|
| ВОЛЮТА |
ВОЛЮТА , и, ж. Скульптурна прикраса у вигляді спірального завитка з вічком у центрі на капітелі іонічної колони або на консолі. Волюта - орнаментна пр... |
|
| ВОЛЯ |
ВОЛЯ , і, ж. 1. тільки одн. Одна з функцій людської психіки, яка полягає насамперед у владі над собою, керуванні своїми діями й свідомому регулюванні... |
|
| ВОЛЯКА |
ВОЛЯКА , и, ч. ( ВІЛ , вола, ч. Кастрований бик, якого використовують як тяглову силу. Іде Марко з чумаками. Ідучи співак, Не поспіша до господи - Вол... |
|
| ВОЛЯПЮК |
|
|
| ВОЛЯР |
ВОЛЯР , а, ч. (...) 1. Почав воляр трубить (Сл. Гр.); Оксен проводив засідання правління по-своєму. Він не обмежувався одними лише членами правління,... |
|
| ВОМБАТ |
|
|
| ВОМБАТОВІ |
|
|
| ВОМІТОРІУМ |
|
|
| ВОНЮЧКА |
|
|
| ВОПЛОЧЕННЯ |
|
|
| ВОРВАНЬ |
|
|
| ВОРИНА |
|
|
| ВОРИНКА |
|
|
| ВОРИННЯ |
ВОРИННЯ , я, с. 1. Збірн. до ворина . Череди йшли повагом вузькими стежками, з обох боків обгородженими воринням (Фр., III, 1950, 92); Забили чотири с... |
|
| ВОРІЖЕНЬКО |
|
|
| ВОРІТНИК |
|
|
| ВОРІТНИЦЯ |
|
|
| ВОРІТНЯ |
|
|
| ВОРІТТЯ |
|
|
| ВОРКАУТ |
ВОРКАУТ - Етимологія: від англійського workout – тренування спорт. Система вуличних тренувань, що включає вправи з власною вагою на спортивних майданч... |
|
| ВОРКІТ |
ВОРКІТ , кота, ч. 1. розм., рідко. ( ВОРКОТУН , а, ч. Той, хто має схильність воркотати (в 4 знач.). - Не.. дивись на мене як на старого воркотуна, ко... |
|
| ВОРКІТЛИВІСТЬ |
|
|
| ВОРКІТНЯ |
|
|
| ВОРКОТАННЯ |
|
|
| ВОРКОТИК |
|
|
| ВОРКОТІННЯ |
|
|
| ВОРКОТНЯ |
|
|
| ВОРКОТУН |
ВОРКОТУН , а, ч. Той, хто має схильність воркотати (в 4 знач.). - Не.. дивись на мене як на старого воркотуна, котрий одно бурчить, одно вурчить [ворк... |
|
| ВОРКОТУХА |
|
|
| ВОРКОТЯ |
|
|
| ВОРКУВАННЯ |
|
|
| ВОРКУН |
|
|
| ВОРКШОП |
|
|
| ВОРОГ |
ВОРОГ , а, ч. 1. Той, хто перебуває в стані ворожнечі, боротьби з ким-небудь; недруг, супротивник. Стали вони тяжкими ворогами. Кожен кожному робив пе... |
|
| ВОРОГИНЯ |
|
|
| ВОРОГУВАННЯ |
|
|
| ВОРОЖБА |
ВОРОЖБА , и, ж., заст. Угадування майбутнього чи минулого на картах і т. ін. - Я ворожбу такую знаю, Хоть що по правді одгадаю, І вже ніколи не збрешу... |
|
| ВОРОЖБИТ |
|
|