Словник

Слово Тлумачення
ВЕРГАННЯ
ВЕРГЕЛЬД
ВЕРГЛИК
ВЕРГУН
ВЕРДИКТ
ВЕРЕД ВЕРЕД 1 ( ВЕРЕДИ , ів, мн. ( рідко одн. веред , у, ч. ). Невиправдані бажання, примхи. Це, мабуть, у вас якісь вереди чи примхи, щоб спати на цвинтарі...
ВЕРЕДА ВЕРЕДА , и, ч. і ж., розм. Вередлива людина; той, хто вередує. Вечір каже: - І не жди, Не зайду до вереди. Він за стіл не вміє сісти, Дерунів не хоче...
ВЕРЕДІЙ
ВЕРЕДІЙКА
ВЕРЕДЛИВИЦЯ
ВЕРЕДЛИВІСТЬ
ВЕРЕДНИК
ВЕРЕДНИЦЯ
ВЕРЕДУВАННЯ
ВЕРЕДУЛЯ
ВЕРЕДУН ВЕРЕДУН , а, ч. Той, хто вередує. Бідна Мотузиха не знала, на чому прягти яєшню для старих вередунів (Н.-Лев., IV, 1956, 206). Джерело: slovnyk.ua
ВЕРЕДУНКА
ВЕРЕДУХА
ВЕРЕЙКА
ВЕРЕМ'Я
ВЕРЕМЕНТ
ВЕРЕМІЙ
ВЕРЕМІЙКА
ВЕРЕМІЯ
ВЕРЕНВА
ВЕРЕС ВЕРЕС , у, ч. Вічнозелений низенький кущик з дуже дрібним і численним листям та лілово-рожевими квітками. Чіпляючись за кущики вересу та верболозу, Бр...
ВЕРЕСЕНЬ
ВЕРЕСК ВЕРЕСК , у, ч. 1. Пронизливий, різкий крик, виск. Жіночий вереск роздирав вуха (Коцюб., II, 1955, 355); Дітлахи-пастушки з вереском і свистом вибігали...
ВЕРЕСКЛИВІСТЬ
ВЕРЕСКОТНЯ
ВЕРЕСКОТНЯВА
ВЕРЕСКУН
ВЕРЕСКУХА
ВЕРЕСОВИЩЕ
ВЕРЕСОВІ
ВЕРЕТА ВЕРЕТА , и, ж. 1. рядно. А ліжко те - від лави до запічка дощок зо п'ять, соломи околіт, верета груба (Фр., XIII, 1954, 54); Від чистої білої верети...
ВЕРЕТЕНЕЧКО
ВЕРЕТЕННИК
ВЕРЕТЕННИЦЯ
ВЕРЕТЕНО
ВЕРЕТЕНОПОДІБНІСТЬ
ВЕРЕТЕНЦЕ
ВЕРЕТИЩЕ
ВЕРЕТІЛЬНИК
ВЕРЕТІЛЬНИЦЕВІ
ВЕРЕТІЛЬНИЦЯ
ВЕРЕТІННИК
ВЕРЕТІННИЦЯ
ВЕРЕТІНЦЕ
ВЕРЕТКА