Словник

Слово Тлумачення
ВЕРТИКАЛЬНІСТЬ
ВЕРТИПОРОХ
ВЕРТИХВІСТ
ВЕРТИХВІСТКА
ВЕРТИЦИЛЬОЗ
ВЕРТІЖ ВЕРТІЖ , тежу, ч. Хвороба овець, кіз, яку викликають личинки стрічкового глиста, що потрапляють у мозок, внаслідок чого тварина кружляє в агонії. Джер...
ВЕРТІЙ
ВЕРТІННЯ
ВЕРТКІСТЬ
ВЕРТЛИВІСТЬ
ВЕРТЛЮГ
ВЕРТЛЮЖОК
ВЕРТЛЯВІСТЬ
ВЕРТОГРАД
ВЕРТОДРОМ
ВЕРТОЛІТ
ВЕРТОЛІТНИК
ВЕРТОЛІТНИЦЯ
ВЕРТОЛІТОБУДУВАННЯ
ВЕРТОЛІТОНОСЕЦЬ
ВЕРТОЛЬОТИК
ВЕРТОЛЬОТОБУДІВНИК
ВЕРТОЛЬОТОБУДУВАННЯ
ВЕРТОЛЬОТОВИЛІТ
ВЕРТОЛЬОТОДРОМ
ВЕРТОЛЬОТОНОСЕЦЬ
ВЕРТУЛЬКА
ВЕРТУН
ВЕРТУНЕЦЬ
ВЕРТУНЧИК
ВЕРТУТА
ВЕРТУХА
ВЕРТУХАЙ
ВЕРТУХАЙКА
ВЕРТУШКА
ВЕРТЯЧКА
ВЕРФ ВЕРФ , і, ж. Сукупність споруд на березі річки, моря і т. ін., де будують і ремонтують судна. У 1908 р. на верфі Невського суднобудівного заводу почал...
ВЕРХ ВЕРХ , у, ч. 1. Верхня, найвища частина чого-небудь; вершина. Гей, у лісі, в лісі Стоять два дубочки, Гей схилилися верхи докупочки (Укр.. лір. пісні,...
ВЕРХІВ'Я
ВЕРХІВЕНЬ
ВЕРХІВЕЦЬ
ВЕРХІВКА
ВЕРХІВЩИНА
ВЕРХНЯК
ВЕРХОВЕНСТВО
ВЕРХОВИЙ
ВЕРХОВИК
ВЕРХОВИНА
ВЕРХОВИНЕЦЬ
ВЕРХОВИНКА