Словник

Слово Тлумачення
ВИДАТОК ВИДАТОК , тку, ч. 1. Витрата, видання коштів, матеріалів і т. ін. для чого-небудь, викликана чимсь або необхідна для здійснення тієї чи іншої мети. Їх...
ВИДАЧА ВИДАЧА , і, ж. Дія за знач. видавати, видати (в 1 знач.). З нового року може й зовсім припинять видачу жалування, бо з Петрограда ніяких звісток про ц...
ВИДЕЛКА ВИДЕЛКА , и, ж. Знаряддя для їди, що має форму ручки з кількома зубцями. Усе срібне-золоте, усе срібне-золоте! І ложки, і тарілки, і ножі, і виделки (...
ВИДЕЛКУВАТІСТЬ
ВИДЕЛОЧКА
ВИДЕЛЬЦЕ
ВИДЕРЖАНІСТЬ
ВИДЕРЖКА
ВИДЕРЖУВАННЯ
ВИДЗВІН
ВИДЗВОНЮВАННЯ
ВИДЗЕНЬКУВАННЯ
ВИДЗЬОБАНІСТЬ
ВИДИБАННЯ
ВИДИБУВАННЯ
ВИДИВЛЯННЯ
ВИДИВО ВИДИВО , а, с., книжн. 1. Те, що видно, що сприймається зором. Нові простори в Ужгороді й Львові Очам відкрились видивом ясним (Рильський, Наша сила,...
ВИДИМАННЯ
ВИДИМІСТЬ
ВИДИРАННЯ
ВИДИХ ВИДИХ , у, ч. Одноразове виштовхування з легенів повітря, набраного під час вдиху. Од видиху ледь ворушилися чорні вуса (Рибак, Переясл. Рада, 1948, 1...
ВИДИХАННЯ
ВИДИХУВАННЯ
ВИДІЛ ВИДІЛ 1 , у, юр. Виділення майна або частини майна на користь тієї чи іншої особи. ВИДІЛ 2 , у, діал., заст. Відділ. Тепер я у виділі польської читаль...
ВИДІЛЕНІСТЬ
ВИДІЛЕННЯ
ВИДІЛЯННЯ
ВИДІННЯ
ВИДМА ВИДМА , и, ж. Піщане місце, з якого у вітряну погоду зноситься пісок. А коли на пустій видмі понакидувано будяччя, то хто ж може жадати, щоб там уроди...
ВИДНІСТЬ
ВИДНОКІЛ
ВИДНОКОЛО
ВИДНОКРАЙ
ВИДНОКРУГ
ВИДНОТА
ВИДОБУВАЛЬНИК
ВИДОБУВАННЯ
ВИДОБУВАЧ
ВИДОБУВАЧКА
ВИДОБУВНИК
ВИДОБУТОК
ВИДОБУТТЯ
ВИДОВБИНА
ВИДОВБУВАННЯ
ВИДОВБУВАЧ
ВИДОВЖЕНІСТЬ
ВИДОВЖЕННЯ
ВИДОВЖУВАННЯ
ВИДОВЖУВАЧ
ВИДОВИСЬКО