Словник

Слово Тлумачення
ВИОПУКЛЕННЯ
ВИОРЮВАННЯ
ВИПАД ВИПАД , у, ч. 1. Різка подача корпусу вперед або вбік з упором на одночасно винесену зігнуту ногу (прийом при фехтуванні, гімнастичних вправах і т. ін...
ВИПАДАННЯ
ВИПАДЕННЯ
ВИПАДІННЯ
ВИПАДКОВІСТЬ ВИПАДКОВІСТЬ , вості, ж. 1. Властивість за знач. випадковий 1, 2. Добрий урожай - не радісна випадковість одного літа, а труд (Автом., Коли розлуч. дв...
ВИПАДОК ВИПАДОК , дку, ч. 1. Те, що сталося, трапилося (звичайно несподівано). Сей маленький випадок зробив дуже багато: в перший раз почула Маруся, де вона є...
ВИПАДОЧОК
ВИПАЛ ВИПАЛ , у, ч. 1. спец. Дія за знач. випалювати 1 , випалити 4, 5. Використання природного газу гірничозбагачувальними комбінатами дозволить впровадити...
ВИПАЛЕНІСТЬ
ВИПАЛЕННЯ
ВИПАЛИНА
ВИПАЛЬНІСТЬ
ВИПАЛЮВАНІСТЬ
ВИПАЛЮВАННЯ
ВИПАЛЮВАЧ
ВИПАЛЮВАЧКА
ВИПАР ВИПАР , у, ч. Газоподібна речовина, що утворилася внаслідок випаровування чого-небудь. Робилось душно, люди пріли у кептарях, дихали випаром поту (Коц...
ВИПАРЕННЯ
ВИПАРНИК
ВИПАРНІСТЬ
ВИПАРОВУВАНІСТЬ
ВИПАРОВУВАННЯ
ВИПАРОВУВАЧ
ВИПАРОУТВОРЮВАННЯ
ВИПАРУВАННЯ
ВИПАРЮВАНІСТЬ
ВИПАРЮВАННЯ
ВИПАРЮВАЧ
ВИПАС
ВИПАСАННЯ
ВИПАСУВАННЯ
ВИПАТРАННЯ
ВИПАЮВАННЯ
ВИПЕНДРЬОЖ
ВИПЕНДРЮВАННЯ
ВИПЕРЕДЖАЛЬНІСТЬ
ВИПЕРЕДЖАННЯ
ВИПЕРЕДЖЕННЯ
ВИПЕРЕДЖУВАЛЬНІСТЬ
ВИПЕРЕДЖУВАННЯ
ВИПЕРЕДНИК
ВИПЕСТУВАННЯ
ВИПЕЩЕНІСТЬ
ВИПЕЩУВАННЯ
ВИПЄНДРЬОЖ
ВИПИВАЙЛО
ВИПИВАКА
ВИПИВАННЯ