Словник

Слово Тлумачення
ВИСОЧІНЬ
ВИСОЧОК ВИСОЧОК , чка, ч. Зменш.- ( Перенаправлено з « висок1 - » скро́ня. Северин вишкірив зуби, рукояткою пістолета вдарив Василя у висок. (Григорій Тютюнни...
ВИСП'ЯТОК
ВИСПІВ
ВИСПІВАННЯ
ВИСПІВУВАННЯ
ВИСПОВІДАННЯ
ВИСПОВІДЬ
ВИСРІБЛЕНІСТЬ
ВИСТАВА
ВИСТАВКА
ВИСТАВКОВІСТЬ
ВИСТАВКОМ
ВИСТАВЛЕННЯ
ВИСТАВЛЯННЯ
ВИСТАВНІСТЬ
ВИСТЕЖУВАННЯ
ВИСТЕЖУВАЧ
ВИСТЕЖУВАЧКА
ВИСТЕЛЕННЯ
ВИСТЕЛЯННЯ
ВИСТЕРІГАННЯ
ВИСТИГАННЯ
ВИСТИЛАННЯ
ВИСТИЛКА
ВИСТОЮВАННЯ
ВИСТРАЖДАНІСТЬ
ВИСТРИБ
ВИСТРИБАЙЛО
ВИСТРИБУВАННЯ
ВИСТРИГАННЯ
ВИСТРИЖЕННЯ
ВИСТРІЙ Загальний лад, порядок, система чого-небудь; устрій, облаштування. Соціальний вистрій - суспільства зазнав значних змін. Він прагнув до ідеального ви...
ВИСТРІЛЮВАННЯ
ВИСТРОМЛЮВАННЯ
ВИСТРОМЛЯННЯ
ВИСТРОЧУВАННЯ
ВИСТРОЮВАННЯ
ВИСТРУГУВАННЯ
ВИСТРУНЧЕНІСТЬ
ВИСТРУНЧЕННЯ
ВИСТРУНЧУВАННЯ
ВИСТУДЖУВАННЯ
ВИСТУДІЮВАННЯ
ВИСТУКУВАННЯ
ВИСТУП ВИСТУП , у, ч. 1. Частина чого-небудь, що видається, виступає наперед. Виступи гір закривали дорогу (Коцюб., І, 1955, 197); Матроси засіли під кам'яни...
ВИСТУПАЛЬНИК
ВИСТУПАННЯ
ВИСТУПАНТ
ВИСТУПАНТКА