| ГАБА |
ГАБА 1 , и, ж. 1. заст. Турецьке сукно білого кольору. Ой, із города із Трапезонта [Трапезунда] виступала галера.. Третім цвітом процвітана - Турецько... |
|
| ГАБАРДИН |
|
|
| ГАБАРИТ |
ГАБАРИТ , у, ч. 1. спец. Граничний зовнішній обрис якого-небудь предмета (машини, споруди і т. ін.). Підфарники застосовують для позначення габариту а... |
|
| ГАБАРИТНІСТЬ |
|
|
| ГАБЕЛЬ |
|
|
| ГАБІЛІТАЦІЯ |
|
|
| ГАБІОН |
|
|
| ГАБІТУС |
|
|
| ГАБРІЄЛЬСОНІТ |
|
|
| ГАБРОЇД |
|
|
| ГАБРОНЕМАТОЗ |
|
|
| ГАБРОНЕМОЗ |
|
|
| ГАВАНА |
ГАВАНА , и, ж., розм. 1. Сорт тютюну. 2. Сигара з цього тютюну. [Адмірал:] Беріть сигару. Прекрасна гавана (Корн., І, 1955, 53). Джерело: slovnyk.ua |
|
| ГАВАНЬ |
ГАВАНЬ , і, ж. Природно захищена від вітру, хвиль, течій і льодоходу частина океану, моря, річки, зручна для стоянки суден. В гавані були причали для... |
|
| ГАВЕНЯ |
ГАВЕНЯ , яти, с. Пташа гави (у 1 знач.). [Старшина:] Колись у коней разом бігали, гавенят укупі дерли (Кроп., II, 1958, 263); * У порівн. А хвилі зеле... |
|
| ГАВІАЛ |
|
|
| ГАВКАННЯ |
|
|
| ГАВКІТ |
|
|
| ГАВКОТІННЯ |
|
|
| ГАВКОТНЯ |
|
|
| ГАВКУН |
|
|
| ГАВОТ |
ГАВОТ , а, ч. Повільний старовинний французький танець і музика до нього. Миттю схоплюється з місця І спинається [Атта-Троль] на диби, І танцює, як да... |
|
| ГАВРИК |
ГАВРИК , а, ч., зневажл. 1. (...) 2. - Бельбас, - приказував Сашко, - дурень кудлатий. Чорти тебе випхнули нагору. Гаврик (Ю. Янов., І, 1958, 336). 2.... |
|
| ГАВЧИК |
|
|
| ГАГА |
ГАГА , и, ж. Полярна морська качка з цінним білим пухом. За кайрами з'явилися гаги, гагарки, казарки, снігова чайка (Трубл., 1, 1955, 482); * У порівн... |
|
| ГАГАКАННЯ |
|
|
| ГАГАРА |
ГАГАРА , и, ж. Великий північний водоплавний птах, шкурка якого використовується як пташине хутро. Раз по весні налетіло до нас на Тернівку гагар (Сто... |
|
| ГАГАРИНІТ |
|
|
| ГАГАРКА |
ГАГАРКА , и, ж. Північний морський птах завбільшки з невелику качку. Самка кайри або гагарки, наприклад, відкладає яйця на уступах і карнизах скель пр... |
|
| ГАГАРОВІ |
|
|
| ГАГАТ |
|
|
| ГАГІОЛОГІЯ |
|
|
| ГАД |
ГАД , а, ч. 1. Земноводна тварина або плазун. Кого гад укусив, той і глисти боїться (Номис, 1864, № 5797); До пенька з усіх сторін повзли вужаки.. Гад... |
|
| ГАДАЛЬНИЦЯ |
|
|
| ГАДАННЯ |
|
|
| ГАДДЯ |
|
|
| ГАДЕНЯ |
ГАДЕНЯ , яти, с. 1. Маля гада (у 1 знач.). 2. перен., зневажл. Про злу, підступну молоду людину. Один [кріпак] і впав. Кров йому аж ллє, посинів увесь... |
|
| ГАДЕС |
ГАДЕС - Етимологія: гр. У грецькій міфології - бог підземного царства - Плутон; підземний світ, пекло. Джерело: Горох (sum.in.ua) |
|
| ГАДЖЕТ |
ҐАДЖЕТ , -а , ч . 1. Маленький електронний пристрій або прилад, що використовується для виконання специфічних функцій або завдань, часто портативний і... |
|
| ГАДЖЕТОЗАЛЕЖНІСТЬ |
|
|
| ГАДЖЕТОМАНКА |
|
|
| ГАДИНА |
ГАДИНА , и, ж. 1. розм. Те саме, що гад 1. Ключник відскочив, немов укушений гадиною (Фр., VI, 1951, 171); Коли гадина кусається - її вбивають! (Кач.,... |
|
| ГАДИНКА |
ГАДИНКА - Зменшувальна форма до га́дина 1. На гадинку сонце пече, А з гадинки сочок тече. Возьми [візьми], дівча, коновочку Та й набери того сочку. (з... |
|
| ГАДКА |
ГАДКА , и, ж. (...) 1-3. От у таких думках та гадках іде не йде [Маруся] , і ноги не служать; і сердиться на себе, чого вона на торг пішла (Кв.-Осн.,... |
|
| ГАДОВИЩЕ |
|
|
| ГАДОЛІНІЙ |
|
|
| ГАДОЛІНІТ |
|
|
| ГАДОНЬКА |
ГАДОНЬКА , и, ж. Пестл. до гадка . Уживається перев. у сполученнях: гадки-гадоньки, думки-гадоньки. Джерело: slovnyk.ua |
|
| ГАДОЧКА |
|
|
| ГАДРОЗАВР |
|
|