Словник

Слово Тлумачення
ГОЛІВОНЬКА
ГОЛІВОЧКА
ГОЛІНАСТІ
ГОЛІНКА ГОЛІНКА , и, ж. Частина ноги від коліна до стопи; гомілка. Латаний весь і брудний був на ньому Драний, нужденний хітон, на голінках із бичої шкури Лат...
ГОЛІННЯ
ГОЛІСТЬ
ГОЛКА ГОЛКА , и, ж. 1. Тонкий металевий стрижень з гострим кінцем і вушком, у яке всилюється нитка для шиття. Ухопила [Оксана] рукав від сорочки, узяла голк...
ГОЛКАР ГОЛКАР , я, ч. Той, хто робить, виготовляє голки. Джерело: slovnyk.ua
ГОЛКІПЕР
ГОЛКІПЕРКА
ГОЛКОВКОЛЮВАННЯ
ГОЛКОРЕФЛЕКСОТЕРАПЕВТКА
ГОЛКОРЕФЛЕКСОТЕРАПІЯ
ГОЛКОТЕРАПЕВТ
ГОЛКОТЕРАПІЯ
ГОЛКОТРИМАЧ
ГОЛКОФІЛЬТР
ГОЛКОФРЕЗА
ГОЛКОШКІРІ
ГОЛОБЕЛЬКА
ГОЛОБЕЛЬНИЙ
ГОЛОБЕЛЬНИК
ГОЛОБЕЛЬЩИНА
ГОЛОБЛИЩЕ
ГОЛОБЛЯ
ГОЛОБЛЯКА
ГОЛОВА ГОЛОВА , и, 1. ж. Частина тіла людини або тварини, в якій міститься мозок - вищий відділ центральної нервової системи. Головою молодою На руку схилила...
ГОЛОВАНЬ ГОЛОВАНЬ , я, ч. 1 . розм. Людина або тварина з дуже великою головою; головач. В камеру заглянув одноокий головань, поморщив носа (Збан., Єдина, 1959,...
ГОЛОВАТЕНЬ
ГОЛОВАТИЦЯ
ГОЛОВАЧ ГОЛОВАЧ , а, ч. 1. розм. ( ГОЛОВАНЬ , я, ч. 1 . розм. Людина або тварина з дуже великою головою; головач. В камеру заглянув одноокий головань, поморщи...
ГОЛОВАЧКА
ГОЛОВБУХ
ГОЛОВЕНЬ
ГОЛОВЕШКА
ГОЛОВИХА
ГОЛОВИЦЯ
ГОЛОВИЩЕ
ГОЛОВКА ГОЛОВКА , и, ж. 1. Кулясте чи довгасте суцвіття або кулястий плід окремих рослин на кінці стебла. За шаг паляничка, одна цибулька або головка часнику,...
ГОЛОВКО
ГОЛОВКОВЕРХ
ГОЛОВКОМ
ГОЛОВЛІКАР
ГОЛОВЛІКАРКА
ГОЛОВНЕ
ГОЛОВНИЦТВО
ГОЛОВНОКОМАНДУВАННЯ
ГОЛОВНОКОМАНДУВАЧ
ГОЛОВНОУПОВНОВАЖЕНИЙ
ГОЛОВНЯ