Словник

Слово Тлумачення
ГОЛОМОРОЗЗЯ
ГОЛОМОРОЗЬ
ГОЛОМОРФІЗМ
ГОЛОНАСІННІ
ГОЛОНІМ
ГОЛОНІМІЯ
ГОЛОНОМНІСТЬ
ГОЛОПРАВДА
ГОЛОПУЦЬОК
ГОЛОС ГОЛОС , у, ч. 1. Сукупність різних щодо висоти, сили і тембру звуків, які видає людина (або тварина, що дихає легенями) за допомогою голосового апарат...
ГОЛОСИЛЬНИЦЯ
ГОЛОСИНА ГОЛОСИНА , и, ж., розм. Сильний або грубий голос. Падуга благеньких полотняних декорацій колихалась угорі. Такої голосини давно не чули стіни театру (...
ГОЛОСИСТІСТЬ
ГОЛОСИСЬКО
ГОЛОСИЩЕ
ГОЛОСІЛЬНИЦЯ
ГОЛОСІННЯ
ГОЛОСЛІВ'Я
ГОЛОСЛІВНІСТЬ
ГОЛОСНИЙ
ГОЛОСНИК
ГОЛОСНІСТЬ
ГОЛОСНОМОВНИК
ГОЛОСОВЕДЕННЯ
ГОЛОСОВЕДІННЯ
ГОЛОСОК
ГОЛОСОТВОРЕННЯ
ГОЛОСОУТВОРЕННЯ
ГОЛОСОЧОК
ГОЛОСУВАЛЬНИК
ГОЛОСУВАННЯ
ГОЛОСЬБА
ГОЛОТА ГОЛОТА , и, ж. Збірн. до голяк 2. Значну частину їх [козаків] становила голота, яка добувала собі засоби для існування наймитуванням (Іст. УРСР, І, 19...
ГОЛОТОВОДА
ГОЛОТОНЬКА
ГОЛОТУРІЯ
ГОЛОЦЕН
ГОЛОЧВАНЬКО
ГОЛОЧКА ГОЛОЧКА , и, ж. Зменш.- ( ГОЛКА , и, ж. 1. Тонкий металевий стрижень з гострим кінцем і вушком, у яке всилюється нитка для шиття. Ухопила [Оксана] рук...
ГОЛОШИЙКА
ГОЛОШТАН
ГОЛОШТАНЕЦЬ
ГОЛОШТАННИК
ГОЛОШТАНЬКО
ГОЛУБ ГОЛУБ , а, ч. 1. Птах ряду голубоподібних з різнобарвним пір'ям та великим волом. По подвір'ю вітер грає, Голуб голуба ганяє (Гл.,Вибр., 1957,308); Бі...
ГОЛУБ'Я ГОЛУБ'Я , яти, с. 1. Те саме, що голубеня . Мабуть, не було гнізда, з якого б він [кіт] не потяг голуб'яти (Автом., Коли розлуч. двоє, 1959, 66); * У...
ГОЛУБ'ЯНКОВІ
ГОЛУБ'ЯТИНА
ГОЛУБ'ЯТКО ГОЛУБ'ЯТКО , а, с. Пестл. до голуб'я . - Я бачу, голуби вернулись і годують голуб'яток! (Л. Укр., II, 1951, 299); - Діточки ви наші, голуб'ятка малі,...
ГОЛУБ'ЯТНИК