| ГОРІШНИК |
|
|
| ГОРІШНЯК |
|
|
| ГОРІШОК |
|
|
| ГОРЛАННЯ |
|
|
| ГОРЛАНЬ |
|
|
| ГОРЛАТІСТЬ |
|
|
| ГОРЛАХА |
|
|
| ГОРЛАЧ |
|
|
| ГОРЛЕНЯ |
|
|
| ГОРЛЕЧКО |
|
|
| ГОРЛИВІСТЬ |
|
|
| ГОРЛИВО |
|
|
| ГОРЛИЦЯ |
|
|
| ГОРЛИЧКА |
|
|
| ГОРЛО |
ГОРЛО , а, с . 1. Передня частина шиї, в середині якої знаходиться початок стравоходу і дихальних шляхів. Мов хто обложив кригою Петрове серце, мов хт... |
|
| ГОРЛОВИК |
|
|
| ГОРЛОВИНА |
|
|
| ГОРЛОВИНКА |
|
|
| ГОРЛОДЕР |
|
|
| ГОРЛОПАН |
|
|
| ГОРЛОПАНСТВО |
|
|
| ГОРЛОПЕРІ |
|
|
| ГОРЛОРІЗ |
|
|
| ГОРЛОРІЗКА |
|
|
| ГОРЛОХВАТ |
|
|
| ГОРЛЯНКА |
ГОРЛЯНКА , и, ж., розм. (...) 1. Наливайко помітив рухливий гострий кадик на худій горлянці коваля (Ле, Наливайко, 1957, 112); Щось клекотіло йому в г... |
|
| ГОРМОН |
|
|
| ГОРМОНОТЕРАПІЯ |
|
|
| ГОРН |
|
|
| ГОРНБЛЕНДИТ |
|
|
| ГОРНЕЦЬ |
|
|
| ГОРНИЛО |
ГОРНИЛО , а, с., заст. Горно. Тут раз у раз, від ранку до пізньої ночі, сопів важкий міх, прискав огонь у горнилі (Фр., VII, 1951, 50); Ті, що з жерел... |
|
| ГОРНИЦЯ |
|
|
| ГОРНИЧКА |
|
|
| ГОРНІСТ |
ГОРНІСТ , а, ч. Той, хто подає сигнал горном. З бойової рубки дав сигнал горніст: «Всі наверх» (Корн., І, 1955, 43); * Образно. І комунізму золоті гор... |
|
| ГОРНО |
|
|
| ГОРНОВИЙ |
|
|
| ГОРНОСТАЙ |
|
|
| ГОРНЯ |
|
|
| ГОРНЯТКО |
|
|
| ГОРОБ'Я |
|
|
| ГОРОБЕЙНИК |
|
|
| ГОРОБЕНЯ |
|
|
| ГОРОБЕНЯТКО |
|
|
| ГОРОБЕЦЬ |
ГОРОБЕЦЬ , бця, ч. Маленький сірий птах, який живе перев. поблизу житла людини. Горобці стрибали по тинах, по оселях, осідали на землю, цвірінькали кр... |
|
| ГОРОБИНА |
ГОРОБИНА , и, ж. 1. Дерево з оранжево-червоними ягодами, які ростуть гронами. Хата була стара, напівзруйнована, з одного боку - ясени, з другого сливн... |
|
| ГОРОБИНІВКА |
|
|
| ГОРОБИННИК |
|
|
| ГОРОБКА |
|
|
| ГОРОБЦЕПОДІБНІ |
|
|