Словник

Слово Тлумачення
ДЕРЕВИЩЕ
ДЕРЕВІЙ ДЕРЕВІЙ , ю, ч. Трав'яниста запашна лікарська рослина родини складноцвітих. Жарко дихає материнка, п'яним духом дише деревій (Вас., І, 1959, 330); Де-...
ДЕРЕВЛЯЧЧЯ
ДЕРЕВО ДЕРЕВО , а, с. 1. Багаторічна рослина з твердим стовбуром і гіллям, що утворює крону. Високі дерева на краю лісу махали до вітру віттям, немов зачіпал...
ДЕРЕВОБЕТОН
ДЕРЕВОЗАГОТІВЛЯ
ДЕРЕВОЗНАВСТВО
ДЕРЕВОНАСАДЖЕННЯ
ДЕРЕВОНАСАДЖУВАННЯ
ДЕРЕВООБРОБКА
ДЕРЕВООБРОБЛЕННЯ
ДЕРЕВООБРОБНИК
ДЕРЕВООБРОБНЯ
ДЕРЕВОПАД
ДЕРЕВОПЕРЕРОБНИК
ДЕРЕВОПОДІБНІСТЬ
ДЕРЕВОРИТ
ДЕРЕВОРІЗ
ДЕРЕВОРІЗЬБА
ДЕРЕВОРІЗЬБЛЕННЯ
ДЕРЕВОРУБ
ДЕРЕВОСАДІННЯ
ДЕРЕВОСТАН
ДЕРЕВОСТІЙ
ДЕРЕВОТОЧЕЦЬ
ДЕРЕВЦЕ
ДЕРЕГІОНАЛІЗАЦІЯ
ДЕРЕГУЛЮВАННЯ
ДЕРЕГУЛЯЦІЯ
ДЕРЕЗА ДЕРЕЗА , и, ж. 1. (Саrаgапа frutex). Розгалужений кущ родини бобових, що росте в степу, по степових схилах. На плато вони [чагарникові зарості] утворе...
ДЕРЕЗНЯК
ДЕРЕН ДЕРЕН , рну, ч. Поверхневий шар грунту, вкритий травою і трав'янистими рослинами, густо пронизаний їх коренями. Вона звеліла.. вистругать дерен і проч...
ДЕРЕНІВКА
ДЕРЕНЧАННЯ
ДЕРЕНЧЛИВІСТЬ
ДЕРЕНЬКОТАННЯ
ДЕРЕНЬКОТІННЯ
ДЕРЕПРЕСІЯ
ДЕРЖАВА
ДЕРЖАВДИТОР
ДЕРЖАВЕЦЬ
ДЕРЖАВИЦЯ
ДЕРЖАВКА
ДЕРЖАВНИК
ДЕРЖАВНИЦТВО
ДЕРЖАВНИЦЯ
ДЕРЖАВНІСТЬ
ДЕРЖАВОБУДІВНИЦТВО
ДЕРЖАВОБУДУВАННЯ
ДЕРЖАВОГЕНЕЗ