| ДВАДЦЯТИТОМНИК |
|
|
| ДВАДЦЯТИТРЬОХЛІТТЯ |
|
|
| ДВАДЦЯТИХВИЛИНКА |
|
|
| ДВАДЦЯТИЧОТИРИГРАННИК |
|
|
| ДВАДЦЯТИЧОТИРЬОХГРАННИК |
|
|
| ДВАДЦЯТКА |
|
|
| ДВАДЦЯТНИК |
|
|
| ДВАДЦЯТОК |
|
|
| ДВАНАДЦЯТИГРАННИК |
|
|
| ДВАНАДЦЯТИКУТНИК |
|
|
| ДВАНАДЦЯТИЛІТТЯ |
|
|
| ДВАНАДЦЯТИРІЧКА |
|
|
| ДВАНАДЦЯТИРІЧЧЯ |
|
|
| ДВАНАДЦЯТИТОНКА |
|
|
| ДВАНАДЦЯТИТОНОВІСТЬ |
|
|
| ДВАНАДЦЯТКА |
|
|
| ДВИГІТ |
ДВИГІТ , готу, ч., розм. ( ДВИГТІННЯ , я, с. Дія за знач. двигтіти і звуки, утворювані цією дією. День і ніч пролітали [поїзди] коло їхнього дому, стр... |
|
| ДВИГОТІННЯ |
|
|
| ДВИГТІННЯ |
ДВИГТІННЯ , я, с. Дія за знач. двигтіти і звуки, утворювані цією дією. День і ніч пролітали [поїзди] коло їхнього дому, стрясаючи своїм двигтінням під... |
|
| ДВИГУН |
|
|
| ДВИГУНЕЦЬ |
|
|
| ДВИГУНОБУДУВАННЯ |
|
|
| ДВИГУНЧИК |
|
|
| ДВИЖ |
ДВИЖАТИ , жу, жиш, недок., діал. Двигтіти. - А прокинувся він, мій пустунчик, і гуком його в хаті аж сохи движать! (Вовчок, І, 1955, 274). Джерело: sl... |
|
| ДВИЖОК |
ДВИЖОК , жка, ч., розм. Маленький пересувний двигун (у 1 знач.). Тракторний движок обслужується одним робітником (Механ. і електриф.., 1953, 309); Іва... |
|
| ДВИЖУХА |
|
|
| ДВІЄЧКА |
|
|
| ДВІЄЧНИК |
|
|
| ДВІЄЧНИЦЯ |
|
|
| ДВІЖ |
ДВІЖ - Етимологія: від російського «движ», пов'язаного з «движение» (рух) переносне. Активна, жвава подія, вечірка або зібрання, що супроводжується ро... |
|
| ДВІЖНЯК |
|
|
| ДВІЖУХА |
|
|
| ДВІЙКА |
ДВІЙКА , и, ж. 1. Назва цифри і числа 2; // розм. Назва різних предметів, нумерованих цифрою 2 (трамвай, автобус і т. ін.); // розм. Кількість із двох... |
|
| ДВІЙКАР |
ДВІЙКАР - Етимологія: від «двійка» (незадовільна оцінка) та суфікса «-ар» освіта. Учень або студент, який постійно отримує незадовільні оцінки, зокрем... |
|
| ДВІЙКУВАННЯ |
|
|
| ДВІЙНИК |
|
|
| ДВІЙНИКУВАННЯ |
|
|
| ДВІЙНИЦТВО |
|
|
| ДВІЙНИЦЯ |
|
|
| ДВІЙНИЧКА |
|
|
| ДВІЙНЯ |
|
|
| ДВІЙНЯТКО |
|
|
| ДВІР |
ДВІР 1 , двора і двору, ч. 1. Господарська ділянка, на якій розміщені садибні будівлі, та місце біля них (часто відгороджене). Двори коло хат маленькі... |
|
| ДВІРЕЦЬ |
|
|
| ДВІРНИК |
|
|
| ДВІРНИЦЯ |
|
|
| ДВІРНИЧИХА |
|
|
| ДВІРНИЧКА |
|
|
| ДВІРНЯ |
ДВІРНЯ , і, ж., збірн., іст. Дворові люди у панському дворі. Тин упав, упав разом з тином і бугай додолу і так болісно заревів, що аж слухати страшно.... |
|
| ДВІРОК |
|
|