Словник

Слово Тлумачення
ДИСТАНЦІЮВАННЯ
ДИСТАНЦІЯ
ДИСТИЛЮВАННЯ
ДИСТИЛЯТ
ДИСТИЛЯТОР
ДИСТИЛЯЦІЯ
ДИСТИМІЯ
ДИСТИНКЦІЯ
ДИСТИХ ДИСТИХ , а, ч. Проста дворядкова строфа; // Вірш, який складається з таких строф. Павло Тичина ще на світанку своєї поетичної діяльності, року 1918-го...
ДИСТОНІЯ
ДИСТОПІЯ
ДИСТОРСІЯ
ДИСТОЦІЯ
ДИСТРЕС ДИСТРЕС, -у , ч . Патологічний вид синдрому стресу, який негативно впливає на організм – психічну діяльність, порушення поведінки аж до повної її дезо...
ДИСТРИБ'ЮТОР
ДИСТРИБ'ЮТОРКА
ДИСТРИБ'ЮЦІЯ
ДИСТРИБУТИВ
ДИСТРИБУТИВНІСТЬ
ДИСТРИБУТОР
ДИСТРИБУТОРКА
ДИСТРИБУЦІЯ
ДИСТРИКТ
ДИСТРОФІК
ДИСТРОФІЧКА
ДИСТРОФІЯ
ДИСУЛЬФАН
ДИСУЛЬФАТ
ДИСУЛЬФІД
ДИСФАГІЯ
ДИСФЕМІЗАЦІЯ
ДИСФЕМІЗМ
ДИСФОНІЯ
ДИСФОРІЯ
ДИСФУНКЦІЙНІСТЬ
ДИСФУНКЦІОНАЛЬНІСТЬ
ДИСФУНКЦІЯ
ДИСЦИПЛІНА
ДИСЦИПЛІНАРКА
ДИСЦИПЛІНАРНІСТЬ
ДИСЦИПЛІНОВАНІСТЬ
ДИСЦИПЛІНУВАННЯ
ДИТ дит - іменник, чоловічий рід, неістота, однина і множина Джерело: slovnyk.ua
ДИТБУДИНКІВЕЦЬ
ДИТБУДИНОК
ДИТИЛІН
ДИТИНА ДИТИНА , и, ж. (мн. діти , ей). 1. Маленька дівчинка або маленький хлопчик. Сільська дитина росла серед природи (Коцюб., III, 1955,26); Для дитини сві...
ДИТИНЕЦЬ
ДИТИНКА
ДИТИННІСТЬ