Словник

Слово Тлумачення
ДИФТАРИФ
ДИФТЕРИТ
ДИФТЕРІЯ
ДИФТЕРОЇД
ДИФТОНГ
ДИФТОНГІЗАЦІЯ
ДИФТОНГОЇД
ДИФТОРИД
ДИФТОРМЕТИЛЮВАННЯ
ДИФУЗАНТ
ДИФУЗІЙНІСТЬ
ДИФУЗІОНІЗМ
ДИФУЗІОНІСТ
ДИФУЗІЯ
ДИФУЗНІСТЬ
ДИФУЗОР
ДИФУНДУВАННЯ
ДИХ ДИХ - Етимологія: звуконаслідувальне, від «дихати» розмовне. Короткий, різкий звук дихання; одноразовий вдих або видих. розмовне, переносне. Ознака жи...
ДИХАВКА ДИХАВКА - Етимологія: від «дихати» медицина. Загальна назва для різних хвороб дихальних шляхів, що супроводжуються утрудненим диханням, задишкою або к...
ДИХАЛКА
ДИХАЛО
ДИХАЛЬЦЕ
ДИХАННЯ
ДИХЛОРБЕНЗОЛ
ДИХЛОРЕТАН
ДИХЛОРИД
ДИХЛОРМЕТАН
ДИХЛОРОМЕТАН
ДИХЛОФОС
ДИХОГАМІЯ
ДИХОТОМІЧНІСТЬ
ДИХОТОМІЯ
ДИХРОЇЗМ
ДИХРОМАЗІЯ
ДИХРОМАТ
ДИХРОМАТИЗМ
ДИЦЕФАЛІЯ
ДИЧАВИНА
ДИЧАК ДИЧАК - Дикий звір. Джерело: Горох (sum.in.ua)
ДИЧАР ДИЧАР - дикун. Джерело: Горох (sum.in.ua)
ДИЧИНА ДИЧИНА , и, ж. 1. Дикі птахи і звірі, на яких полюють і м'ясо яких використовують як їжу. Допоміжним засобом існування було полювання на велику дичину...
ДИЧКА ДИЧКА , и, ж. Дике, некультивоване плодове дерево. Найкращий період для окулірування - це кінець липня - середина серпня, коли кора на дичках легко ві...
ДИШЕЛЬ ДИШЕЛЬ , шля, ч. Товста жердина, прикріплена до передньої частини воза або саней, що використовується для запрягання коней і допомагає правити ними. В...
ДИЯВОЛ ДИЯВОЛ , а, ч. ( Перенаправлено з « біс1 - » Злий дух, слуга диявола. – Їм чи чорт, чи біс, аби яйця ніс. (Ю. Збанацький) Багатому й біс дітей колише,...
ДИЯВОЛЕНЯ
ДИЯВОЛИЦЯ
ДИЯВОЛІАДА
ДИЯВОЛІЗАЦІЯ
ДИЯВОЛІЗМ
ДИЯВОЛІСТ