Словник

Слово Тлумачення
ДІВЧИНОНЬКА
ДІВЧИСЬКО
ДІВЧИЩЕ
ДІВЧУР ДІВЧУР , а, ч. 1. розм. ( ДІВЧАЧУР , а, ч., розм. Той, хто захоплюється дівчатами. Ось бородатий Ляйєр, завзятий дівчачур, філософ жіночих шовкових па...
ДІГТЯР
ДІГТЯРНЯ
ДІГТЯРСТВО
ДІГТЯРУВАННЯ
ДІД ДІД , а, ч. 1. Батьків або материн батько. Родинне коло діда оточило, Сини та дочки, й молоді онуки (Л. Укр., І, 1951, 52). 2. Чоловік похилого віку....
ДІДЖЕЇНГ
ДІДЖИТАЛ
ДІДИЗНА
ДІДИК ДІДИК - Етимологія: Від дід; зменшувальна форма або прізвисько, пов'язане з дідом. Українське прізвище, утворене від слова «дід» або його зменшувально...
ДІДИСЬКО
ДІДИЧ ДІДИЧ , а, ч., іст. великий землевласник. Моя мати була кріпачка Сорочинського дідича Черниша (Сам., II, 1958, 409); Дідич у нас був багатющий (Мур.,...
ДІДИЧНІСТЬ
ДІДИЩЕ
ДІДІВСТВО
ДІДІВЩИНА
ДІДОК ДІДОК , дка, ч. Зменш.- (...) 2. Пішов Дідок у ліс по дрова; Не забарився в'язку нарубать (Гл., Вибр., 1957, 122); До книгарні зайшов сивий дідок з па...
ДІДОЧОК ДІДОК , дка, ч. Зменш.- (...) 2. Пішов Дідок у ліс по дрова; Не забарився в'язку нарубать (Гл., Вибр., 1957, 122); До книгарні зайшов сивий дідок з па...
ДІДУГА ДІДУГА , и, ч. ( ДІДУГАН , а, ч. (...) 2. - А се сліпенький дід (хазяйка показала на столітнього дідугана, що сидів на покуті, схиливши бідолашну свою...
ДІДУГАН ДІДУГАН , а, ч. (...) 2. - А се сліпенький дід (хазяйка показала на столітнього дідугана, що сидів на покуті, схиливши бідолашну свою голову на груди)...
ДІДУГАНЧИК
ДІДУЛЯ
ДІДУНЬ ДІДУНЬ , рідко ДІДУНЬО , ня, ч., розм. ( ДІДУСЬ , ся, ч. Зменш.-пестл. до дід 1, 2. Згадаю те лихо, степи ті безкраї, 1 батька, і діда старого згадаю....
ДІДУНЬО ДІДУНЬ , рідко ДІДУНЬО , ня, ч., розм. ( ДІДУСЬ , ся, ч. Зменш.-пестл. до дід 1, 2. Згадаю те лихо, степи ті безкраї, 1 батька, і діда старого згадаю....
ДІДУСЕНЬКО
ДІДУСИК ДІДУСИК - Зменш.- дідусь. Джерело: Горох (sum.in.ua)
ДІДУСЬ ДІДУСЬ , ся, ч. Зменш.-пестл. до дід 1, 2. Згадаю те лихо, степи ті безкраї, 1 батька, і діда старого згадаю.. Дідусь ще гуляє, а батько вже вмер (Шев...
ДІДУХ
ДІДЬКО ДІДЬКО , а, ч. 1. фольк. ( Перенаправлено з « біс1 » БІС Злий дух, слуга диявола. Уживається як лайка. БІС Уживається як прохання глядачів повторити в...
ДІЕЛЕКТРИК
ДІЕЛЕКТРОФОРЕЗ
ДІЕЛЬКОМЕТР
ДІЕТИЛ
ДІЕТИЛАМІН
ДІЄВЕЦЬ
ДІЄВИЦЯ
ДІЄВІДМІНА
ДІЄВІДМІНЮВАННЯ
ДІЄВІСТЬ
ДІЄЗ ДІЄЗ - Етимологія: фр., гр., інтервал у чверть тону Знак підвищення звука на півтону. Джерело: Горох (sum.in.ua)
ДІЄЗДАТНІСТЬ
ДІЄЙМЕННИК
ДІЄОЗНАКА
ДІЄПИСАННЯ
ДІЄПРИКМЕТНИК
ДІЄПРИСЛІВНИК
ДІЄРЕЗА