| ДРОВИНЯКА |
|
|
| ДРОВІТНЯ |
|
|
| ДРОВНИК |
|
|
| ДРОВОЗАГОТІВЛЯ |
|
|
| ДРОВОНОС |
|
|
| ДРОВОРІЗ |
|
|
| ДРОВОРУБ |
|
|
| ДРОГІСТ |
|
|
| ДРОЖ |
ДРОЖ , розм. ДРІЖ , дрожу, ч. і дрожі, ж. Судорожне тремтіння тіла від холоду, - страху, хворобливого стану і т. ін. Вніс його [зайця] в хату; взяла й... |
|
| ДРОЗД |
|
|
| ДРОЗДЕНЯ |
|
|
| ДРОЗДИХА |
|
|
| ДРОЗОФІЛА |
|
|
| ДРОМАДЕР |
|
|
| ДРОМЕДАР |
|
|
| ДРОМОМАНІЯ |
|
|
| ДРОМОС |
|
|
| ДРОН |
ДРОН Етимологія: від англійського drone – гудіння, безпілотний літальний апарат техніка, авіація. Безпілотний літальний апарат, керований дистанційно... |
|
| ДРОННИК |
|
|
| ДРОП |
ДРОП , -а, ч ., спорт . Стрибок з висоти із приземленням на ноги, виконується з місця або з позиції кет ліп ( ( КЕТИ , ів, мн. ( одн. кет , а, ч.; кет... |
|
| ДРОПАК |
ДРОПАК , а, ч., розм. Танець, що виконується в швидкому темпі з притупуванням. Ой пішла б я на музики... да вдарила дропака (Сл. Гр.). Джерело: slovny... |
|
| ДРОПШИПЕРКА |
|
|
| ДРОСЕЛЬ |
|
|
| ДРОСЕЛЮВАННЯ |
|
|
| ДРОТАР |
ДРОТАР - Ремісник, який лагодить посуд за допомогою дроту або виготовляє вироби з нього. Забрів до камениці один бідний дротар, який блукав цілими дня... |
|
| ДРОТАРНЯ |
|
|
| ДРОТИК |
ДРОТИК , а, ч. 1. Зменш.- (...) . Телефоністка голосно повторює в апарат цифру бажаного номера, затикає кілочок, і дротиками понад дахи біжить розмова... |
|
| ДРОТИНА |
ДРОТИНА , и, ж., розм. Шматок металевого виробу у вигляді гнучкої нитки або тонкого прута. Дужки були нанизані на товсту дротину, мов в'язка бубликів... |
|
| ДРОТИНКА |
|
|
| ДРОТОБЕТОН |
|
|
| ДРОТОРІЗ |
|
|
| ДРОТОЧОК |
|
|
| ДРОТТЯ |
|
|
| ДРОТЯНИК |
ДРОТЯНИК , а, ч., ент. Личинка жука - шкідника сільськогосподарських культур родини коваликових, що живе в грунті, у гниючій деревині, під корою мертв... |
|
| ДРОТЯНКА |
ДРОТЯНКА , и, ж. 1. Нагайка, зробл. з дроту. Він як ударив дротянкою, так надвоє й розколов [дочку Савура] (Барв., Опов.., 1902, 326); - Коли жив, то,... |
|
| ДРОХВА |
ДРОХВА , дрохви, ж. Великий перелітний птах степових і пустельних місць, з сильними ногами, прямим дзьобом, захисним забарвленням. Високо, під ясним н... |
|
| ДРОХВЕНЯ |
|
|
| ДРОХВИЧ |
|
|
| ДРУГ |
ДРУГ , а, ч. (мн. друзі , ів). 1. Особа, зв'язана з ким-небудь дружбою, довір'ям, відданістю; товариш, приятель; протилежне ворог. Святую біблію читає... |
|
| ДРУГАН |
ДРУГАН - Етимологія: від «друг» (праслов'янське *drugъ) із суфіксом -ан розмовне. Близький друг, товариш; уживається в розмовному стилі. Мій старий др... |
|
| ДРУГЕ |
ДРУГИЙ , а, е. 1. Числівник порядковий, відповідний кількісному числівнику два . Був Максим удовець, мав дві дочки. Одна - Катрею звали - вже дівчина... |
|
| ДРУГОКЛАСНИК |
|
|
| ДРУГОКЛАСНИЦЯ |
|
|
| ДРУГОКУРСНИК |
|
|
| ДРУГОКУРСНИЦЯ |
|
|
| ДРУГОПЛАНОВІСТЬ |
|
|
| ДРУГОРІЧНИК |
|
|
| ДРУГОРІЧНИЦТВО |
|
|
| ДРУГОРІЧНИЦЯ |
|
|
| ДРУГОРОЗРЯДНИК |
|
|