| ДУХОВКА |
ДУХОВКА , и, ж. Залізний ящик, перев. вставлений у плиту, в якому готують їжу нагрітим повітрям. Іван широко пішов на кухню, узяв з духовки теплий чай... |
|
| ДУХОВНИК |
|
|
| ДУХОВНИЦЯ |
|
|
| ДУХОВНІСТЬ |
|
|
| ДУХОМАТЕРІЯ |
|
|
| ДУХОПЕЛ |
ДУХОПЕЛ , а, ч., розм. ( ДУХОПЕЛИК , а, ч., розм. Удар кулаком; тумак. Кума раз по раз садила кулаком у спину. Колісник мов не чув тих духопеликів - с... |
|
| ДУХОПЕЛИК |
ДУХОПЕЛИК , а, ч., розм. Удар кулаком; тумак. Кума раз по раз садила кулаком у спину. Колісник мов не чув тих духопеликів - співав (Мирний, III, 1954,... |
|
| ДУХОРОЗУМІННЯ |
|
|
| ДУХОТА |
ДУХОТА , хоти, ж. Висока температура повітря, насиченого випаром. Місто було повите спекою і духотою (Досв., Вибр., 1959, 15); Сонце ще не пекло, але... |
|
| ДУЧА |
ДУЧА - Яма, могила. Отвір у верхньому млиновому жорні. Етимологія: лат. dux - лідер Розм. жарт. ватажок, керманич, лідер або фюрер. Також вживається н... |
|
| ДУШ |
ДУШ , у, ч. 1. Пристосування для обливання тіла водяними струминками. Кожні дві кімнати мали свій душ, свою ванну (Руд., Вітер.., 1958, 107); При робо... |
|
| ДУША |
ДУША , і, ж. 1. Внутрішній психічний світ людини, з її настроями, переживаннями та почуттями. Чужа душа - темний ліс (Укр.. присл.., 1955, 265); Оксан... |
|
| ДУШЕВНІСТЬ |
|
|
| ДУШЕВНОХВОРИЙ |
|
|
| ДУШЕНИНА |
|
|
| ДУШЕННЯ |
|
|
| ДУШЕНЬКА |
|
|
| ДУШЕСПАСІННЯ |
|
|
| ДУШЕЧКА |
|
|
| ДУШИТЕЛЬ |
|
|
| ДУШИТЕЛЬКА |
|
|
| ДУШИЦЯ |
|
|
| ДУШІННЯ |
|
|
| ДУШКА |
ДУШКА , и, ж. 1. (...) 1, 2, 5. Давно уже вона хотіла, Його щоб душка полетіла (Котл., І, 1952, 65). 2. розм. Про людину з прекрасними рисами характер... |
|
| ДУШМАН |
|
|
| ДУШНИК |
|
|
| ДУШНУВАТІСТЬ |
|
|
| ДУШОВА |
ДУШОВА - Етимологія: від іменника «душ» Окреме приміщення, обладнане для прийняття душу; кімната з душовими кабінами. У готелі була простора душова кі... |
|
| ДУШОГРІЙКА |
|
|
| ДУШОГУБ |
|
|
| ДУШОГУБЕЦЬ |
|
|
| ДУШОГУБИЦЯ |
|
|
| ДУШОГУБКА |
|
|
| ДУШОГУБСТВО |
|
|
| ДУШОК |
ДУШОК , шку, ч., розм. 1. (...) 8. 2. перен. Ледве помітний прояв чого-небудь, нахил до чогось (у поглядах, настроях і т. ін.). - Марійка стала вчитис... |
|
| ДУШОПРИКАЗНИК |
|
|
| ДУШОПРИКАЗНИЦЯ |
|
|
| ДУШПАСТИР |
|
|
| ДУШПАСТИРСТВО |
|
|
| ДУШПАСТИРЮВАННЯ |
|
|
| ДХАРМА |
|
|
| ДЬОГОТЬ |
|
|
| ДЬОГТЕБЕТОН |
|
|
| ДЬОГТЯР |
|
|
| ДЬОГТЯРНЯ |
|
|
| ДЬОР |
ДЬОР , у, ч. : @ Дати дьору - втекти, зникнути і т. ін. Я б уже давно дав дьору, так хочеться дивитись на сюю комедію (Кв.-Осн., II, 1956, 184); Покру... |
|
| ДЮБЕК |
ДЮБЕК , у, ч. Вищий сорт тютюну. Кисет був доверху набитий сухими листками жовтого кримського дюбеку і солодко пахнув (Кучер, Чорноморці, 1956, 346).... |
|
| ДЮБЕЛЬ |
ДЮБЕЛЬ , -я, ч . Чотиригранний стрижень, що його гострим кінцем забивають у кам'яну стіну; в тупому кінці є отвір з різьбою, куди вгвинчують шуруп з р... |
|
| ДЮГОНЬ |
|
|
| ДЮДИК |
|
|