Словник

Слово Тлумачення
ЖАРИНА ЖАРИНА , и, ж. 1. Вуглина жару (у 1 знач.). Мина витяг з гамана тютюн, набив люльку, вигріб з печі жарину й вкинув її в люльку (Н.-Лев., II, 1956, 122...
ЖАРИНКА
ЖАРІВКА жарівка - іменник, жіночий рід, неістота, однина і множина Джерело: slovnyk.ua
ЖАРІВНИЦЯ
ЖАРІВНЯ
ЖАРІННЯ
ЖАРІНЬ
ЖАРОВИТРИВАЛІСТЬ
ЖАРОВНЯ
ЖАРОК ЖАРОК , рку, ч. Зменш.-пестл. до жар 1,4. На сковородку положили [ласуни] Десятків два карасиків живих.. І на жарку їх шкварить прийнялись (Гл., Вибр....
ЖАРОМІЦНІСТЬ
ЖАРОСТІЙКІСТЬ
ЖАРОТА ЖАРОТА , и, ж., розм. ( ЖАРА , и, ж. 1. Гаряча літня пора; спека. Надворі стояла жара (Фр., VII, 1951, 96); І от у Петрівку, саме в спеку, в жару візь...
ЖАРОТРИВКІСТЬ
ЖАРТ ЖАРТ , ч. 1. род. у. Сказане чи зроблене для розваги, сміху; дотеп, витівка. Дівчат він забавляв своїми вигадками та жартами (Н.-Лев., III, 1956, 318)...
ЖАРТИК
ЖАРТІВЛИВІСТЬ
ЖАРТІВНИК ЖАРТІВНИК , а, ч. Той, хто любить жартувати (у 1 знач.); жартун. [Горлов:] Жартівник же ти. Який був у молодості, такий і залишився (Корн., II, 1955,...
ЖАРТІВНИЦЯ
ЖАРТІВНИЧКА
ЖАРТЛИВІСТЬ
ЖАРТУВАННЯ
ЖАРТУН ЖАРТУН , а, ч. ( ЖАРТІВНИК , а, ч. Той, хто любить жартувати (у 1 знач.); жартун. [Горлов:] Жартівник же ти. Який був у молодості, такий і залишився (...
ЖАРТУНКА
ЖАСКІСТЬ
ЖАСМИН
ЖАСМОНАТ
ЖАТКА ЖАТКА , и, ж. Машина для скошування зернових та інших рослин. - Там [по хуторах] - і машини всякі задля польової роботи - плуги парові, сіялки, жатки,...
ЖАТКАР ЖАТКАР , я, ч. Той, хто править жаткою. На екрані глядачі побачили колгоспного жаткаря.., який викошує по 8-10 гектарів жита при нормі 4,5 га (Рад. Ук...
ЖАТТЯ ЖАТТЯ , я, с. Дія за знач. жати 1 . Од жаття рука болить (Сл. Гр.).
ЖАХ ЖАХ , у, ч. 1. Почуття, стан дуже великого переляку, страху, що охоплює кого-небудь. В голосі її чувся такий жах, наче в горнятку щонайменше варилось...
ЖАХАЛКА
ЖАХАННЯ
ЖАХАСТИК
ЖАХАЧКА
ЖАХІТНЯК
ЖАХІТТЯ
ЖАХІТТЯЧКО
ЖАХЛИВІСТЬ
ЖАХЛИВЧИК
ЖАХОВИСЬКО
ЖБАН ДЗБАН, ДЖБАН , розм. ЖБАН , а, ч. Глекоподібний глиняний, дерев'яний або металевий посуд для води, молока, квасу і т. ін. Принесли йому [Василеві] дзб...
ЖБАНИК ДЗБАНИК , розм. ЖБАНИК , а, ч. . Ступив на поріг - бачу в хаті незнайомого чоловіка.. Сидить, молоко із жбаника п'є (Мур., Бук. повість, 1959, 59). Дж...
ЖБАНОК ДЗБАНИК , розм. ЖБАНИК , а, ч. . Ступив на поріг - бачу в хаті незнайомого чоловіка.. Сидить, молоко із жбаника п'є (Мур., Бук. повість, 1959, 59). Дж...
ЖБУРЛЯННЯ
ЖВАВІСТЬ
ЖВАВІШАННЯ
ЖВАКАННЯ
ЖВАКУВАННЯ
ЖГУТ ЖГУТ ( ДЖГУТ , рідко ЖГУТ , а, ч. 1. Туго скручений у вигляді канату шматок тканини, пучок соломи і т. ін.; скрутень. Я йшов поруч з хурою, тримаючись...