Словник

Слово Тлумачення
ЖЕНЬШЕНЬ
ЖЕОДА ЖЕОДА , -и, ж ., геол . Мінеральне утворення округлої форми, яке виникає внаслідок заповнення порожнин у гірській породі мінеральною речовиною, яка ві...
ЖЕРДЕЛІВКА
ЖЕРДЕЛЯ
ЖЕРДИНА ЖЕРДИНА , и, ж. 1. Довгий, тонкий, без гілок кусок дерева; ключина Антін Рибка стояв на свому подвірні і.. стругав довгу жердину (Коцюб., II, 1955, 43...
ЖЕРДИНКА
ЖЕРДИННИК
ЖЕРДИННИЦЯ
ЖЕРДКА ЖЕРДКА , и, ж. 1. Горизонтально підвішена чи прикріплена перекладина, на яку вішають одежу. Часом, в неділю, Підпара здіймав з жердки жупан і надягав...
ЖЕРДНЯК
ЖЕРДОЧКА
ЖЕРДЬ ЖЕРДЬ , і, ж,, розм. ( ЖЕРДИНА , и, ж. 1. Довгий, тонкий, без гілок кусок дерева; ключина Антін Рибка стояв на свому подвірні і.. стругав довгу жердин...
ЖЕРДЯ ЖЕРДЯ , я, с . Збірн. до жердина 1. Джерело: slovnyk.ua
ЖЕРЕБ ЖЕРЕБ 1 , а, ч. 1. ( ЖЕРЕБОК , бка, ч. Умовний знак (дрібний предмет, папірець і т. ін.), який тягнуть з метою встановлення певної черговості, прав та...
ЖЕРЕБ'Я
ЖЕРЕБ'ЯТКО
ЖЕРЕБЕЦЬ ЖЕРЕБЕЦЬ , бця, ч . Самець кобили. Жеребець у сірих яблуках дико поводив налитими кров'ю очима і не міг устояти на місці (Панч, III, 1956, 131); * У п...
ЖЕРЕБКУВАЛЬНИК
ЖЕРЕБКУВАННЯ
ЖЕРЕБНА
ЖЕРЕБНІСТЬ
ЖЕРЕБОК ЖЕРЕБОК , бка, ч. Умовний знак (дрібний предмет, папірець і т. ін.), який тягнуть з метою встановлення певної черговості, прав та обов'язків на що-неб...
ЖЕРЕБЧИК
ЖЕРЕП
ЖЕРЕТІЯ
ЖЕРЕТІЯКА
ЖЕРЕХ ЖЕРЕХ , а, ч. . Жерехи прудкі із сазанами і лящі ліниві золоті, і соми спокійні та уперті заходили... (Гонч., Вибр., 1959, 248). Джерело: slovnyk.ua
ЖЕРЛИЦЯ
ЖЕРЛО ЖЕРЛО , а, с. 1. Передній отвір у стволі артилерійської зброї; дуло. Гармати будуть спрямовані жерлами на Зимовий палац (Коп., Тв., 1953, 521); Поволі...
ЖЕРЛОВИНА
ЖЕРЛЯНКА
ЖЕРМІНАЛЬ
ЖЕРСТИНА
ЖЕРСТЬ ЖЕРСТЬ , і, ж. Тонкий листовий метал, покритий оловом; бляха. На даху його будинку крутиться вирізаний з жерсті півник (Донч., IV, 1957, 312); Він сам...
ЖЕРСТЯНИК
ЖЕРСТЯНКА
ЖЕРСТЯНОЧКА
ЖЕРТВА ЖЕРТВА , и, ж. 1. За релігійними обрядами деяких народів - предмет або жива істота, яких приносили як дар богам. [Гелен:] Жриця мусить вміти в потребі...
ЖЕРТВЕННІСТЬ
ЖЕРТВОДАВЕЦЬ
ЖЕРТВОДАВИЦЯ
ЖЕРТВОДАВНИЦЯ
ЖЕРТВОПРИНЕСЕННЯ
ЖЕРТВОПРИНОШЕННЯ
ЖЕРТВУВАННЯ
ЖЕРТІВНИК
ЖЕРТОВНИК
ЖЕРТОВНІСТЬ
ЖЕРУН ЖЕРУН , а, ч., фам. Той, хто багато пожирає. Жерун і п'янюга був із нього такий, що часом самому вадило (Боккаччо, Декамерон, перекл. Лукаша, 1964, 50...
ЖЕРУНКА ЖЕРУНКА , и, ж., фам. Жін. до жерун . Іскія скинула з себе серпанок і, чорна, голодна, ковтнула сонце, як вона звикла щодня се робити, та вічна жерунк...