Словник

Слово Тлумачення
ЗРУШАННЯ
ЗРУШЕННЯ
ЗРУШУВАННЯ
ЗРЯЧИЙ
ЗРЯЧІСТЬ
ЗСАДЖУВАННЯ
ЗСЕЛЕННЯ
ЗСИНТЕЗУВАННЯ
ЗСИПАЛЬНИК
ЗСИПАЛЬНИЦЯ
ЗСИПАННЯ
ЗСИПИЩЕ ЗСИПИЩЕ - Етимологія: від дієслова «зсипати» (від «сипати») та суфікса -ище, що вказує на місце або скупчення Місце, куди зсипають що-небудь (переважн...
ЗСИПНИК
ЗСИПНИЦЯ
ЗСИПУВАННЯ
ЗСИХАННЯ
ЗСІДАННЯ
ЗСІЛІСТЬ
ЗСКАКУВАННЯ
ЗСКРІБАННЯ
ЗСОВУВАННЯ
ЗСОХЛІСТЬ
ЗСУВ ЗСУВ , у, ч. 1. спец. Порушення симетричного розташування суміжних деталей, дотичних поверхонь і т. ін. Взаємний зсув нижньої поверхні двох суміжних п...
ЗСУВАННЯ
ЗСУВАЧ ЗСУВАЧ - Етимологія: від дієслова «зсувати» (від «сунути») та суфікса -ач, що вказує на діяча або пристрій Механізм або пристрій, призначений для зсув...
ЗСУВОНЕБЕЗПЕКА
ЗСУВОНЕБЕЗПЕЧНІСТЬ
ЗСУДОМЛЕННЯ
ЗСУКУВАЛЬНИК
ЗСУКУВАЛЬНИЦЯ
ЗСУКУВАННЯ
ЗСУНЕННЯ
ЗСУТУЛЕНІСТЬ
ЗСУШНИЦЯ
ЗУАВ ЗУАВ , а, ч., іст. 1. Солдат французьких колоніальних військ, які комплектувалися з північноафриканців і добровольців-французів. Шепче присмерк банано...
ЗУБ ЗУБ , а, ч. 1. мн. з у би, і в. Кістковий утвір у роті людини та багатьох хребетних тварин, признач. для схоплювання, кусання й подрібнення їжі, а так...
ЗУБ'Я ЗУБ , а, ч. 1. мн. зуби, ів. Кістковий утвір у роті людини та багатьох хребетних тварин, признач. для схоплювання, кусання й подрібнення їжі, а також...
ЗУБАСТИК
ЗУБАСТІСТЬ
ЗУБАТКА
ЗУБЕЦЬ ЗУБЕЦЬ , бця, ч. 1. спец. Гострий виступ на чому-небудь; частина знаряддя, інструмента, деталі механізму і т. ін. у формі гострого виступу; зуб (у 2 з...
ЗУБИК ЗУБИК , а, ч. Зменш.- (...) 1. Цілу ніч кволився, квиснув Лаврик,- ще один зубик прорізувався (Вирган, В розп. літа, 1959, 254); В малого сина Ріжутьс...
ЗУБИЛО ЗУБИЛО , а, с. Ручний ударний інструмент, признач. для рубання металу або обробки каменю. Він з досади так гакнув по зубилу, що молоток зіскочив і бол...
ЗУБИЛЬЦЕ
ЗУБИЩЕ
ЗУБІВКА
ЗУБНИК
ЗУБОДЕР ЗУБОДЕР - Зубний лікар. – У чудовій поліклініці так само варварськи видирають зуби кліщами .. На Дмитра Борисовича ця сцена справила величезне враженн...
ЗУБОЖЕНІСТЬ
ЗУБОЖІЛІСТЬ