Словник

Слово Тлумачення
ЗАЕКРАНУВАННЯ
ЗАЄДИННИК
ЗАЄНЬКА
ЗАЄЦЬ
ЗАЖАДАННЯ
ЗАЖАЛЕННЯ
ЗАЖАХУВАННЯ
ЗАЖЕВРІЛІСТЬ
ЗАЖЕРА зажера - іменник, чоловічий і жіночий рід, істота Джерело: slovnyk.ua
ЗАЖЕРЛИВІСТЬ
ЗАЖЕРНІСТЬ
ЗАЖИВАННЯ
ЗАЖИВЛЕННЯ
ЗАЖИВЛЯННЯ
ЗАЖИВОК ЗАЖИВОК , вку, ч., діал. 1. Зародок. Пропало просо: морози заживок побили (Сл. Гр.); * Образно. Добрий заживок у серце Марії поклала радянська школа (...
ЗАЖИДАННЯ
ЗАЖИН ЗАЖИН , у, ч. 1. Місце, з якого починає роботу жнець, косар. 2. ( ЗАЖИНКИ , ків, мн. (одн. зажинок , нку, ч.). Початок, пертий день жнив; протилежне о...
ЗАЖИНАННЯ
ЗАЖИНОК ЗАЖИНКИ , ків, мн. (одн. зажинок , нку, ч.). Початок, пертий день жнив; протилежне обжинки. З доісторичних часів існував на Україні народний сільськог...
ЗАЖИРАКА
ЗАЖИРЕНІСТЬ
ЗАЖИРІЛІСТЬ
ЗАЖИРІННЯ
ЗАЖИРЮВАННЯ
ЗАЖИТОК
ЗАЖИТТЄВІСТЬ
ЗАЖМАКАНІСТЬ
ЗАЖМУРЮВАННЯ
ЗАЖОВТІННЯ
ЗАЖОВУВАННЯ
ЗАЖУЖЛЕННЯ
ЗАЖУРА ЗАЖУРА , и, ч. і ж., зневажл. Про зажерливу людину. Показали двері глитаю-зажері! (Укр.. присл.., 1955, 355). ЗАЖУРА , и, ж., поет. Почуття журби, сму...
ЗАЖУРЕНІСТЬ
ЗАЖУРЕННЯ
ЗАЖУРЛИВІСТЬ
ЗАЖУРНІСТЬ
ЗАЗАЛІЗНЕННЯ
ЗАЗАЛІЗНЮВАННЯ
ЗАЗДОРОВНИЦЯ
ЗАЗДРАВИЦЯ
ЗАЗДРІСНИК
ЗАЗДРІСНИЦЯ
ЗАЗДРІСНІСТЬ
ЗАЗДРІСТЬ
ЗАЗЕМЛЕНІСТЬ
ЗАЗЕМЛЕННЯ
ЗАЗЕМЛЮВАННЯ
ЗАЗЕМЛЮВАЧ
ЗАЗИВАЙЛО
ЗАЗИВАЛКА