Словник

Слово Тлумачення
ЗАЧЕРСТВІЛІСТЬ
ЗАЧЕРСТВІННЯ
ЗАЧИН ЗАЧИН 1 , зачину, ч. 1. літ. Вступ, початок в епічних творах народної творчості (билинах, думах, історичних піснях). Естетична функція зачину, в якому...
ЗАЧИНАЛЬНИК
ЗАЧИНАННЯ
ЗАЧИНАТЕЛЬ
ЗАЧИНАТЕЛЬКА
ЗАЧИНЕННЯ
ЗАЧИНЯННЯ
ЗАЧИСЛЕННЯ
ЗАЧИСЛЮВАННЯ
ЗАЧИСЛЯННЯ
ЗАЧИСТКА
ЗАЧИТАНІСТЬ
ЗАЧИТАННЯ
ЗАЧИТУВАННЯ
ЗАЧИЩАЛЬНИК
ЗАЧИЩАННЯ
ЗАЧИЩЕННЯ
ЗАЧИЩУВАННЯ
ЗАЧИЩУВАЧ
ЗАЧІП З А ЧІП , ч е пу, ч. 1. Пристрій, яким зачіплюють що-небудь. Гарячий, спітнілий трактор тягне на зачепі ключ борін та кілька культиваторів. За ним пос...
ЗАЧІПАННЯ
ЗАЧІПКА ЗАЧІПКА , и, ж. 1. Пристрій, признач. для зачеплення чого-небудь. * Образно. Йому треба було знайти в душі цих друзів ратних зачіпку, за яку б узявшис...
ЗАЧІПЛИВІСТЬ
ЗАЧІПЛЮВАННЯ
ЗАЧІПЛЮВАЧ
ЗАЧІПЛЯННЯ
ЗАЧІПОЧКА
ЗАЧІС ЗАЧІС , чосу, ч. Зачесане в одному напрямку волосся. Носили [скіфи] довге волосся, що спадало на плечі, інколи з особливим зачосом над лобом (Нариси с...
ЗАЧІСКА ЗАЧІСКА , и, ж. Певним способом укладене, підстрижене або завите волосся на голові. З головного входу, з теплого гардеробу плив і плив непереривний ст...
ЗАЧІСУВАННЯ
ЗАЧМАНІННЯ
ЗАЧОВГАНІСТЬ
ЗАЧОПОВУВАННЯ
ЗАЧОПУВАННЯ
ЗАЧОРНЕННЯ
ЗАЧОРНІННЯ
ЗАЧОРНЮВАННЯ
ЗАЧОТ
ЗАЧОХЛЕННЯ
ЗАЧОХЛЮВАННЯ
ЗАЧУДОВАНІСТЬ
ЗАЧУДОВАННЯ
ЗАЧУДУВАННЯ
ЗАЧУМІЛІСТЬ
ЗАЧУМЛЕНІСТЬ
ЗАЧУМЛЕННЯ
ЗАЧУХАНЕЦЬ
ЗАЧУХАНІСТЬ