| ЗВИВЧАСТІСТЬ |
|
|
| ЗВИКАННЯ |
|
|
| ЗВИКЛІСТЬ |
|
|
| ЗВИНУВАЧЕНИЙ |
|
|
| ЗВИНУВАЧЕННЯ |
|
|
| ЗВИНУВАЧУВАЛЬНИЦЯ |
|
|
| ЗВИНУВАЧУВАННЯ |
|
|
| ЗВИНУВАЧУВАЧ |
|
|
| ЗВИРИСТІСТЬ |
|
|
| ЗВИРОВАНІСТЬ |
|
|
| ЗВИРОДНІЛІСТЬ |
|
|
| ЗВИРОДНІННЯ |
|
|
| ЗВИС |
ЗВИС , у, ч. Те, що виступає, нависає як продовження даху будівлі; піддашшя, навіс. Східноукраїнське житло мало ряд характерних особливостей. Невисока... |
|
| ЗВИСАННЯ |
|
|
| ЗВИСКУВАННЯ |
|
|
| ЗВИТЯГА |
|
|
| ЗВИТЯЖЕЦЬ |
|
|
| ЗВИТЯЖИЦЯ |
|
|
| ЗВИТЯЖНИЦЯ |
|
|
| ЗВИТЯЖНІСТЬ |
|
|
| ЗВИТЯЖСТВО |
|
|
| ЗВИХ |
ЗВИХ , у, ч. Зміщення кісток у суглобі внаслідок падіння, удару і т. ін.; вивих. Джерело: slovnyk.ua |
|
| ЗВИХНЕНІСТЬ |
|
|
| ЗВИХНЕННЯ |
|
|
| ЗВИХРЕНІСТЬ |
|
|
| ЗВИХРЕННЯ |
|
|
| ЗВИЧАЄВІСТЬ |
|
|
| ЗВИЧАЙ |
ЗВИЧАЙ , аю, рідко ЗВИЧАЙ , аю, ч. 1. Загальноприйнятий порядок, правила, які здавна існують у громадському житті й побуті якого-небудь народу, суспіл... |
|
| ЗВИЧАЙНІСТЬ |
|
|
| ЗВИЧКА |
ЗВИЧКА , и, ж. 1. Певний спосіб дії, життя, манера поведінки або висловлювання, схильність до чогось, що стали звичними, постійними для кого-небудь. С... |
|
| ЗВИЧНІСТЬ |
|
|
| ЗВІД |
ЗВІД , зв о ду, ч. 1. Довга жердина, пристосована над колодязем для витягування води; журавель (у 2 знач.). У селі почало стихати; тільки де-не-де вор... |
|
| ЗВІДНИК |
|
|
| ЗВІДНИЦТВО |
|
|
| ЗВІДНИЦЯ |
|
|
| ЗВІДНІСТЬ |
|
|
| ЗВІДОМЛЕННЯ |
|
|
| ЗВІЗДА |
|
|
| ЗВІЙ |
ЗВІЙ , звою, ч., розм. 1. Звивина, закрут, вигин. Довга й лінійно рівна дорога, так звана цісарська, була пуста. Вона видавалася тут між полями зміїни... |
|
| ЗВІЛЬНЕНІСТЬ |
|
|
| ЗВІЛЬНЕННЯ |
|
|
| ЗВІЛЬНЮВАННЯ |
|
|
| ЗВІЛЬНЯННЯ |
|
|
| ЗВІР |
ЗВІР 1 , а, ч. 1. Дика, звичайно хижа, тварина. Медвідь - страшний, великий звір. Вночі в село заходить з гір: Тут вб'є вола, там цапа з'їсть - Немили... |
|
| ЗВІР'Я |
ЗВІР'Я , я, с., збірн., рідко. Те саме що звірота 1. В хащах Кочубеївських лісів водився і вепр, і ведмідь, і всяке інше звір'я (Бурлака, О. Вересай,... |
|
| ЗВІРЕННЯ |
|
|
| ЗВІРЕНЯ |
|
|
| ЗВІРЕНЯТКО |
|
|
| ЗВІРИК |
ЗВІРИК , а, ч., діал. Звіря. Це був молодий ще ведмедик.. Здалека видавався більшим, дорослішим. На землі ж виявився невеличким худим звіриком (Гжицьк... |
|
| ЗВІРИНА |
ЗВІРИНА , и, ж. Дика, звичайно хижа, тварина; звір ( ( Перенаправлено з « звір1 » Звір Етимологія: Від українського слова «звір» — тварина. Українське... |
|