| ЗВІРИНЕЦЬ |
|
|
| ЗВІРИНКА |
|
|
| ЗВІРИННИЦТВО |
|
|
| ЗВІРІВНИК |
|
|
| ЗВІРІВНИЦТВО |
|
|
| ЗВІРІСТЬ |
|
|
| ЗВІРКА |
ЗВІРКА , и, ж. 1. Дія за знач. звіряти 2 1-3. Ад'ютант почав повторювати телефонограму для звірки (Бурл., М. Гонта, 1959, 25). 2. спец. Останній перед... |
|
| ЗВІРКУВАТІСТЬ |
|
|
| ЗВІРНИК |
|
|
| ЗВІРОБІЙ |
|
|
| ЗВІРОГОСПОДАРСТВО |
|
|
| ЗВІРОЗУБІ |
|
|
| ЗВІРОК |
ЗВІРОК , рка, ч. Зменш.-пестл. до звір 1 1. Розмовляючи, підійшли вони до першої пастки. На снігу біля неї сидів пухнастий звірок (Трубл., Лахтак, 195... |
|
| ЗВІРОЛОВ |
|
|
| ЗВІРОЛОВСТВО |
|
|
| ЗВІРОПЛЕМГОСП |
|
|
| ЗВІРОПОДІБНІСТЬ |
|
|
| ЗВІРОПРОМИСЛОВІСТЬ |
|
|
| ЗВІРОТА |
ЗВІРОТА , и, ж., збірн. 1. Дикі, звичайно хижі, тварини; звірі. І людину і тайгову звіроту гнав в одному напрямку нещадний і хижий ворог - лісова поже... |
|
| ЗВІРОФЕРМА |
|
|
| ЗВІРСТВО |
|
|
| ЗВІРУВАТІСТЬ |
|
|
| ЗВІРЮВАННЯ |
|
|
| ЗВІРЮГА |
|
|
| ЗВІРЮКА |
|
|
| ЗВІРЮЧКА |
|
|
| ЗВІРЯ |
ЗВІРЯ , яти, с. 1. Маля звіра ( ( Перенаправлено з « звір1 » Звір Етимологія: Від українського слова «звір» — тварина. Українське прізвище, що походит... |
|
| ЗВІРЯКА |
ЗВІРЯКА , и, ж., розм., рідко. ( Перенаправлено з « звір1 » Звір Етимологія: Від українського слова «звір» — тварина. Українське прізвище, що походить... |
|
| ЗВІРЯННЯ |
|
|
| ЗВІРЯТКО |
|
|
| ЗВІРЯЧІСТЬ |
|
|
| ЗВІСТКА |
ЗВІСТКА , и, ж. 1. Повідомлення, вість про кого-, що-небудь. [Іфігенія:] Хоч би мені вітри принесли звістку, Чи там живий ще мій шановний батько І люб... |
|
| ЗВІСТОНЬКА |
|
|
| ЗВІСТОЧКА |
|
|
| ЗВІСТУВАННЯ |
|
|
| ЗВІСТЬ |
ЗВІСТЬ Те саме, що зві́стка 1. Джерело: Горох (sum.in.ua) |
|
| ЗВІТ |
ЗВІТ , у, ч. 1. Письмове чи усне повідомлення офіційній особі або організації про свою роботу, виконання завдань, доручень і т. ін. У Якутську геодези... |
|
| ЗВІТНІСТЬ |
|
|
| ЗВІТРЕННЯ |
|
|
| ЗВІТРІЛІСТЬ |
|
|
| ЗВІТРЮВАНІСТЬ |
|
|
| ЗВІТРЮВАННЯ |
|
|
| ЗВІТУВАННЯ |
|
|
| ЗВІЩАННЯ |
|
|
| ЗВІЩЕННЯ |
|
|
| ЗВОГЧЕНІСТЬ |
|
|
| ЗВОГЧУВАННЯ |
|
|
| ЗВОДЖЕННЯ |
|
|
| ЗВОДІННЯ |
|
|
| ЗВОДНИК |
ЗВІДНИК , рідко ЗВОДНИК , а, ч. 1. Той, хто займається звідництвом. [Сестра Серахвима:] Той Гарасим найперший зводник. Певно він і Василя з Юліаною зв... |
|