Словник

Слово Тлумачення
ЗЛОВМИСНИК
ЗЛОВМИСНИЦЯ
ЗЛОВМИСНІСТЬ
ЗЛОВОРОЖІСТЬ
ЗЛОВТІХА
ЗЛОВТІШАННЯ
ЗЛОВТІШНІСТЬ
ЗЛОДІЄЧКА
ЗЛОДІЙ ЗЛОДІЙ , я, ч. 1. Той, хто займається злодійством. Брат Соловейків злодій: украв сивого вола в Кайдаша та і загнав на злодійський ярмарок у Жашків (Н....
ЗЛОДІЙКА ЗЛОДІЙКА , и, ж. Жін. до злодій . - Оддай мені яйця, злодійко! - Нащо ти покрала наші яйця? - репетувала Мелашка (Н.-Лев., II, 1956, 360); - Ви почуєт...
ЗЛОДІЙКУВАТІСТЬ
ЗЛОДІЙСТВО
ЗЛОДІЙЧУК
ЗЛОДІЙЩИНА
ЗЛОДІЮГА
ЗЛОДІЮКА
ЗЛОДІЯКА
ЗЛОДІЯННЯ
ЗЛОДІЯЧКА
ЗЛОДЮГА
ЗЛОДЮЖКА
ЗЛОЗИЧЛИВЕЦЬ
ЗЛОЗИЧЛИВІСТЬ
ЗЛОМ ЗЛОМ , у, ч. 1. Дія за знач. зломити 1, 3, 4 і зломитися 1,3. Ішов командир, почував під ребром Серце, зав'язане мертвим узлом, Бо серце його - не зал...
ЗЛОМИСЛЕННЯ
ЗЛОМЛЕННЯ
ЗЛОМНИК
ЗЛОМНИЦЯ
ЗЛОПАМ'ЯТНІСТЬ
ЗЛОПАМ'ЯТСТВО
ЗЛОПОБАЖАННЯ
ЗЛОПОМНІСТЬ
ЗЛОПОМСТА
ЗЛОРАДІСТЬ
ЗЛОРАДНІСТЬ
ЗЛОРІКА
ЗЛОСЛИВІСТЬ
ЗЛОСЛІВ'Я
ЗЛОСТИВЕЦЬ
ЗЛОСТИВИЦЯ
ЗЛОСТИВІСТЬ
ЗЛОСТРАЖДАННЯ
ЗЛОСТУВАННЯ
ЗЛОТ ЗЛОТ , а, ч., заст. Те саме, що злотий 2 2. - За такого линка можна б узяти зо два злоти, а він його зварив! (Коцюб., II, 1955, 22); Прийшов старий, г...
ЗЛОТВОРЕЦЬ
ЗЛОТИЙ
ЗЛОТКІВКА
ЗЛОТО ЗЛОТО , а, с., заст., поет. Золото (у 1 знач.). О, Грузіє! В твоїх-бо горах Ще стільки злота і срібла! (Тич., II, 1957, 74); Ломи, січи Каміння, злото...
ЗЛОЧИН
ЗЛОЧИНЕЦЬ