| ЗНАВЧИНЯ |
|
|
| ЗНАДА |
ЗНАДА , и, ж. Те, що знаджує, захоплює, вабить до себе; принада, спокуса. [Овлур:] Клянуся богом і отсим мечем. Що.. жадні муки, ані жадні знади Мене... |
|
| ЗНАДЖЕННЯ |
|
|
| ЗНАДЖУВАННЯ |
|
|
| ЗНАДІБ |
|
|
| ЗНАДІБ'Я |
|
|
| ЗНАДІБОК |
ЗНАДІБОК , бку, ч., діал. Зменш. до знадіб 2 2. Є письменники, що їх життєпис цікавіший від їх творів, що їх твори се тільки знадібки до їх характерис... |
|
| ЗНАДЛИВІСТЬ |
|
|
| ЗНАДНИЦЯ |
|
|
| ЗНАДНІСТЬ |
|
|
| ЗНАЙДА |
|
|
| ЗНАЙДЕННЯ |
|
|
| ЗНАЙДИБІДА |
|
|
| ЗНАЙКО |
|
|
| ЗНАЙОМЕЦЬ |
|
|
| ЗНАЙОМИЙ |
|
|
| ЗНАЙОМИЦЯ |
|
|
| ЗНАЙОМІСТЬ |
|
|
| ЗНАЙОМЛЕННЯ |
|
|
| ЗНАЙОМСТВО |
|
|
| ЗНАК |
ЗНАК , ч. 1. род. а. Предмет, позначка, зображення і т. ін., які вказують на що-небудь, підтверджують, означають щось; сигнал. Над боновою загородою с... |
|
| ЗНАКОВИЗНАЧЕНІСТЬ |
|
|
| ЗНАКОВІСТЬ |
|
|
| ЗНАКОГЕНЕРАТОР |
|
|
| ЗНАКОГЕНЕРУВАННЯ |
|
|
| ЗНАКОДРУК |
|
|
| ЗНАКОДРУКУВАННЯ |
|
|
| ЗНАКОЗМІНА |
|
|
| ЗНАКОЗМІННІСТЬ |
|
|
| ЗНАКОМИТІСТЬ |
|
|
| ЗНАКОМІСЦЕ |
|
|
| ЗНАКОСТАЛІСТЬ |
|
|
| ЗНАКОУТВОРЕННЯ |
|
|
| ЗНАКУВАННЯ |
|
|
| ЗНАМЕНИТІСТЬ |
|
|
| ЗНАМЕННИК |
|
|
| ЗНАМЕННІСТЬ |
|
|
| ЗНАМЕННЯ |
|
|
| ЗНАМЕНО |
|
|
| ЗНАМЕНУВАННЯ |
|
|
| ЗНАНІСТЬ |
|
|
| ЗНАННЯ |
|
|
| ЗНАРЯДДЯ |
ЗНАРЯДДЯ , я, с. 1. Пристосування, прилад, механізм і т. ін., за допомогото якого виконується певна дія. Річард і Деві увіходять у хату потомлені. Річ... |
|
| ЗНАТНИЦЯ |
|
|
| ЗНАТНІСТЬ |
|
|
| ЗНАТТЄЛЮБНІСТЬ |
|
|
| ЗНАТТЯ |
|
|
| ЗНАТЬ |
ЗНАТЬ , і, ж., збірн. 1. Привілейовані люди перев. у буржуазно-дворянському суспільстві. Цариця в супроводі Зубова покинула зал. Тепер придворна знать... |
|
| ЗНАХАБНІЛІСТЬ |
|
|
| ЗНАХАБНІННЯ |
|
|