| КОТУВАННЯ |
|
|
| КОТУН |
КОТУН , -а, ч . Продукт грудкування; окатиш. Джерело: slovnyk.ua |
|
| КОТУРН |
|
|
| КОТУРНЯНІСТЬ |
|
|
| КОТУСЬ |
КОТУСЬ , я, ч. (...) 1. Узяла [відьма] жаб'ячої сметанки та кобилячого сиру.. і, поскладавши на тарілочку, поставила перед свого котуся (Кв.-Осн., II,... |
|
| КОТУШКА |
|
|
| КОТЮГА |
КОТЮГА , и, ч. 1. Збільш.-зневажл. до кіт 1. * У порівн. В червленій ризі похожав, Та мов котюга позирає На сало (Шевч., II, 1963, 70). 2. діал. Собак... |
|
| КОТЯ |
КОТЯ , яти, с. Маля кішки. * У порівн. І тихо, мов ті котята, рачки покрались хлопці (Мирний, IV, 1955, 17). |
|
| КОТЯРА |
КОТЯРА , и, ч. Збільш.-зневажл. до кіт 1. Аж тут котяра в мішку.. страшенно занявчав та й зіпсував Климкові торг (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 209);... |
|
| КОТЯТИНА |
|
|
| КОТЯТКО |
|
|
| КОТЯЧІ |
|
|
| КОУЧ |
КОУЧ - Персональний тренер, що займається коучінґом. Щоб сати коучем, необхідно мати лідерські якості. (з навчальної літератури) Джерело: Горох (sum.i... |
|
| КОУЧИНГ |
|
|
| КОУЧИНЯ |
|
|
| КОУЧІНГ |
|
|
| КОУЧКА |
|
|
| КОФАКТОР |
|
|
| КОФАСИЛІТАТОРКА |
|
|
| КОФАУНДЕР |
|
|
| КОФАУНДЕРКА |
|
|
| КОФЕЇН |
|
|
| КОФЕЇНІЗМ |
|
|
| КОФЕЇНОФАГІЯ |
|
|
| КОФЕРДАМ |
|
|
| КОФЕРМЕНТ |
|
|
| КОФІШОП |
|
|
| КОФР |
КОФР 2 , -а, ч ., архіт . 1. Оборонна казематована будівля у вихідному куті рову за контрескарпом. 2. Мурована галерея в земляній товщі бруствера, що... |
|
| КОФТА |
КОФТА , и, ж. 1. Короткий (перев. нижче пояса) жіночий одяг. Лишившись у в'язаній кофті і в шерстяній хустці.., бабуся сіла на диван (Донч., VI, 1957,... |
|
| КОФТИНА |
|
|
| КОФТИНКА |
|
|
| КОФТОЧКА |
|
|
| КОХАНЕЦЬ |
КОХАНЕЦЬ , нця, ч. 1. Чоловік, що перебуває в позашлюбному зв'язку з жінкою або дівчиною. [Анна:] Мені не байдуже, щоб тут мене взивали подвійною вдов... |
|
| КОХАНИЙ |
|
|
| КОХАНКА |
|
|
| КОХАННЯ |
|
|
| КОХАННЯЧКО |
|
|
| КОХАНОЧКА |
|
|
| КОХАНЧИК |
|
|
| КОХІНХІНА |
|
|
| КОХІНХІНКА |
|
|
| КОЦАРСТВО |
|
|
| КОЦИК |
|
|
| КОЦЮБА |
КОЦЮБА , и, ж. 1. Знаряддя у вигляді насадженого на держак залізного прута з розплесканим і загнутим кінцем для перемішування палива в печі й вигрібан... |
|
| КОЦЮБКА |
|
|
| КОЧЕГАР |
КОЧЕГАР , а, ч. Робітник, що обслуговує печі парових казанів. Бувши за кочегара на винокурні, не стерпів [Павло Никодимович] якоїсь образи й люто поби... |
|
| КОЧЕГАРКА |
|
|
| КОЧЕГАРНЯ |
|
|
| КОЧЕННЯ |
|
|
| КОЧЕРГА |
|
|