| КРУТИГОЛОВА |
|
|
| КРУТИГОЛОВКА |
|
|
| КРУТИЛКА |
|
|
| КРУТИЛЬНИК |
|
|
| КРУТИЛЬНИЦЯ |
|
|
| КРУТИХВІСТ |
|
|
| КРУТИХВІСТКА |
|
|
| КРУТІЖ |
КРУТІЖ , тежу, ч., рідко. ( ВИР , у, чол. 1. Місце у річці, морі і т. ін. з круговим
рухом води, що утворюється внаслідок дії протилежних
течій. [Вітр... |
|
| КРУТІЙ |
КРУТІЙ , я, ч. 1. Хитра та спритна в своїх учинках людина; шахрай, ошуканець. - Треба вибрати в свати доброго крутія, щоб викрутив [у Терлецьких].. за... |
|
| КРУТІЙКА |
|
|
| КРУТІЙСТВО |
КРУТІЙСТВО , а, с. 1. Нечесне поводження; шахрайство, ошуканство. За кількох письменних Рябченко розписався, мов за неписьменних. Зінько бачив, що це... |
|
| КРУТІЛЬ |
КРУТІЛЬ , телі, ж. 1. Пристрій для сукання мотузків. 2. діал. Вир (у 1 знач.). Хлопець булькнув у крутіль, Джерело: slovnyk.ua |
|
| КРУТІННЯ |
|
|
| КРУТІСТЬ |
|
|
| КРУТЛИВИЦЯ |
|
|
| КРУТНЯ |
КРУТНЯ , і, ж., розм. ( КРУТІЙСТВО , а, с. 1. Нечесне поводження; шахрайство, ошуканство. За кількох письменних Рябченко розписався, мов за неписьменн... |
|
| КРУТОБЕРЕЖЖЯ |
|
|
| КРУТОВЕРТЬ |
|
|
| КРУТОВИНА |
|
|
| КРУТОРОГІ |
|
|
| КРУТОСХИЛ |
|
|
| КРУТОЯЗИКІСТЬ |
|
|
| КРУТОЯР |
|
|
| КРУТУВАТІСТЬ |
|
|
| КРУТЬКО |
|
|
| КРУТЯГА |
КРУТЯГА - Етимологія: від прикметника «крутий» за допомогою суфікса «-яга» розмовне. Особа, яка є дуже талановитою, майстерною або успішною в якійсь с... |
|
| КРУТЯК |
КРУТЯК - Етимологія: від прикметника «крутий» за допомогою суфікса «-як» розмовне, сленг. Особа, яка є дуже видатною, успішною або має високий статус.... |
|
| КРУЧА |
КРУЧА , і, ж. 1. Високий стрімкий берег; урвище. Сонце саме сходить з-за Дніпрової кручі (Вовчок, І, 1955, 92); Круча сажнів у два заввишки круто урив... |
|
| КРУЧЕНИК |
|
|
| КРУЧЕННЯ |
|
|
| КРУШИНА |
|
|
| КРЮЇНГ |
|
|
| КРЮК |
КРЮК 1 , а, ч. 1. ( ГАК , а, ч. 1. Металевий або дерев'яний стрижень, загнутий на одному кінці. Вона затремтіла і тривожно поглянула на стелю, в якій... |
|
| КРЮКАННЯ |
|
|
| КРЮЧЕЧОК |
|
|
| КРЮЧКОДЕР |
|
|
| КРЮЧКОДЕРСТВО |
|
|
| КРЮШОН |
КРЮШОН , у, ч. 1. Суміш білого вина з ромом, лікером, коньяком або свіжими фруктами. - В пунш мараскін! Ананаси в крюшон! .. Веселіться! (Рильський, І... |
|
| КРЯЖ |
КРЯЖ , а, ч. 1. Пасмо невисоких гір, горбів; гірська гряда. А. Д. Архангельський (1947) розглядав Донецький кряж і Дніпровське-Донецьку западину як ге... |
|
| КРЯЖИСТІСТЬ |
|
|
| КРЯК |
КРЯК , ч. 1. род. у, розм. ( КРЯКАННЯ , я, с. Дія за знач. крякати та звуки, утворювані цією дією. Птаство почало злітатися: .. крик, гамір, крякання... |
|
| КРЯКАННЯ |
КРЯКАННЯ , я, с. Дія за знач. крякати та звуки, утворювані цією дією. Птаство почало злітатися: .. крик, гамір, крякання (Фр., IV, 1950, 69); Крякання... |
|
| КРЯКВА |
|
|
| КРЯКІТ |
КРЯКІТ , коту, ч. ( КРЯКАННЯ , я, с. Дія за знач. крякати та звуки, утворювані цією дією. Птаство почало злітатися: .. крик, гамір, крякання (Фр., IV,... |
|
| КРЯКУША |
|
|
| КРЯЧА |
КРЯЧА , ати, с., розм. ( КАЧА , ати, с. Пташа качки. Ключем, розвалюючись то в ту, то в другу сторону, попідтинню потяглися качата на воду (Мирний, І,... |
|
| КРЯЧАННЯ |
|
|
| КРЯЧКА |
КРЯЧКА , и, ж., розм. ( Перенаправлено з « качка1 » КА́ЧКА Водоплавний свійський і дикий птах, цінний своїм м'ясом, яйцями й пір'ям; самиця качура. Ст... |
|
| КРЯЧОК |
КРЯЧОК , чка, ч. Водяний птах родини мартинів. Ой що ж то за крячок. Що по морю літає? (Укр.. думи.., 1955, 83); Крячки стрілами падали на воду і хапа... |
|
| КСАНТИН |
|
|