Словник

Слово Тлумачення
КУДЛА
КУДЛАЙ
КУДЛАНЬ
КУДЛАТИК
КУДЛАТІСТЬ
КУДЛАЧ
КУЖЕЛИНА
КУЖЕЛИЦЯ
КУЖІВКА
КУЖІЛКА
КУЖІЛЬ КУЖІЛЬ , желя, ч., КУЖІЛЬ , желі, ж. 1. Прядиво або вовна, намотані на кужівку. Ой піду я за ворота білу кужіль прясти. Там мій милий, чорнобривий жен...
КУЗЕН КУЗЕН , а, ч., заст. Двоюрідний брат, а також взагалі родич (переважно в буржуазно-дворянському середовищі). Поздорови від мене тіток і кузенів (Л. Ук...
КУЗЕНЬКА КУЗЕНЬКА , и, ж. Зменш. до кузня . І хоч той гуркіт у розвої Мене глушив зі всіх сторін, Я в ньому кузеньки сільської Відчув далекий рідний дзвін (Мал...
КУЗИНА КУЗИНА , и, ж., заст. Двоюрідна сестра, а також взагалі родичка (переважно в буржуазно-дворянському середовищі). Чи ти стрічаєш там коли кузину? (Л. У...
КУЗИНКА
КУЗНЯ
КУЗОВ КУЗОВ , а, ч. Частина автомашини, автобуса тощо, признач. для перевезення людей або вантажу. За кілька хвилин вантажники навантажили машину, посідали...
КУЗЬКА
КУЙОВДА
КУЙОВДЖЕННЯ
КУКА КУКА , -и, ж ., зах . Хабар, Куку в руку . Джерело: slovnyk.ua
КУКАБАРА КУКАБАРА , -и, ж. Птах родини зимородкових; мешкає в саванах і рідколіссях Австралії та Нової Гвінеї; кукабари харчуються комахами й дрібними хребетни...
КУКАН КУКАН , а, ч. У рибалок - тонка мотузка, на яку нанизують пійману рибу; низка (у 1 знач.). Іде [Олеся] з-за баркана з вудками і скільки рибин на кукан...
КУКАННЯ
КУКІЛЬ
КУКІЛЬВАН
КУКІЛЬНИЦЯ
КУКЛУКСКЛАНІВЕЦЬ
КУКСА КУКСА , и, ж. Залишок покаліченої або ампутованої руки, ноги, пальців. Каліки повистромлювали свої кукси, цебто руки й ноги без пальців (Н.-Лев., IV,...
КУКУРБІТАЦИН
КУКУРІКАННЯ
КУКУРУДЗА КУКУРУДЗА , и, ж. 1. Рослина родини злакових, що має грубе високе стебло та їстівні зерна, зібрані в качан; маїс. Скрізь по обидва боки Роставиці на п...
КУКУРУДЗИНА
КУКУРУДЗИННЯ
КУКУРУДЗИЩЕ
КУКУРУДЗІВНИК
КУКУРУДЗІВНИЦТВО
КУКУРУДЗНИК
КУКУРУДЗОДРОБАРКА
КУКУРУДЗОСАДЖАЛКА
КУКУРУДЗЯНИК
КУКУРУДЗЯНКА
КУКУХА сленг, переносне. У сленгу: розум, свідомість, здатність логічно мислити або психічний стан людини. У нього зовсім кукуха - поїхала від цих проблем і...
КУЛАК КУЛАК , а, ч. 1. Кисть руки з зігнутими і притиснутими до долоні пальцями. На пні сиділа молодиця, Підперши щоку кулаком (Бор., Тв., 1957, 55); - Отак...
КУЛАН КУЛАН , а, ч. Дикий азіатський осел. Кулани - стадні тварини. Влітку й на початку осені табун складається з жеребця, самок та молодих тварин (Знання.....
КУЛАЦЮГА
КУЛАЧИСЬКО
КУЛАЧИЩЕ
КУЛАЧНИК
КУЛАЧОК КУЛАЧОК , чка, ч. 1. Зменш.-пестл. до кулак 1. Мелашка.. неначе боролася з здоровою діжею, тикаючи в тісто маленькими кулачками та тонкими руками (Н.-...