Словник

Слово Тлумачення
КУЛАЧЧЯ
КУЛЕБ'ЯКА
КУЛЕГІЛЬЗОТЕКА
КУЛЕМЕТ КУЛЕМЕТ , а, ч. Автоматична скорострільна зброя малого калібру. З хутора, з-під ожередів соломи часто й зле гавкали кулемети (Головко, І, 1957, 64); Я...
КУЛЕМЕТНИК
КУЛЕМЕТНИЦЯ
КУЛЕПОДІБНІСТЬ
КУЛЕР К У ЛЕР , -а, ч. 1. Побутовий прилад, який призначений для розливання води і який має певний набір функцій: охолодження, підігрів, фільтрація, газуван...
КУЛЕСТІЙКІСТЬ
КУЛЕША КУЛЕША , і, ж., діал. Страва з кукурудзяного борошна. Пора варить кулешу. В киплячий казан він сипле муку, крає її навхрест, і скоро запашна пара міша...
КУЛЕШИК
КУЛИК КУЛИК , а, ч. 1. (...) . На покрівлі дома чорніли дірки, стриміли розкудлані кулики, підняті вітром (Н.-Лев., III, 1956, 92); - Полола і копати помага...
КУЛИКОПОДІБНІ
КУЛИЧОК КУЛИЧОК , чка, ч. Зменш.-пестл. до кулик . Замічай, куличок, куди чайка летить (Номис, 1864, № 5702); * У порівн. Випливуть [хмари] світлою тінню на л...
КУЛІБІН
КУЛІНАР КУЛІНАР , а, ч. Фахівець із кулінарії; кухар. В колгоспах не було підготовлених кулінарів, які могли б готувати механізаторам високоякісні страви (Кол...
КУЛІНАРІЯ
КУЛІНАРКА
КУЛІСА КУЛІСА , и, ж. 1. звичайно мн. Частини театральної декорації, що розміщуються з боків сцени; лаштунки. В глибині сцени дорога, обсаджена деревами, між...
КУЛІСОПОДІБНІСТЬ
КУЛІШ КУЛІШ , лешу, ч. Густий суп (звичайно з пшона). Густенька каша, Та каша, бачте, та не наша, А наш несолоний куліш - Як знаєш, так його і їж (Шевч., II...
КУЛІШІВКА
КУЛОН КУЛОН 1 , а, ч. Жіноча прикраса з дорогоцінного каменю або іншого матеріалу на ланцюжку, яку носять на шиї. Янтар з оцінкою вищий клас йде на вироблен...
КУЛОНОМЕТР
КУЛОНОМЕТРІЯ
КУЛОНЧИК
КУЛУАРНІСТЬ
КУЛУАРЩИНА
КУЛЬ КУЛЬ , я, ч. Обмолочений і обтрушений від уламків сніп жита або пшениці, що використовується для покрівлі. По всій улиці коло кожного двора лежали куп...
КУЛЬБАБА КУЛЬБАБА , и, ж. Трав'яниста рослина родини складноцвітих, стебло якої виділяє молочний сік, а пухнасте насіння розноситься вітром. Зелений острів зак...
КУЛЬБАБКА
КУЛЬБІТ кульбіт - іменник, чоловічий рід, неістота, однина і множина Джерело: slovnyk.ua
КУЛЬГА КУЛЬГА , и, ч. і ж., розм. Людина або тварина з укороченою чи хворою ногою. Джерело: slovnyk.ua
КУЛЬГАВІСТЬ
КУЛЬГАВКА
КУЛЬГАННЯ
КУЛЬКА КУЛЬКА , и, ж.; мн. кульки, кульок. 1. ( Перенаправлено з « куля1 - » Геометричне тіло, утворене обертанням кола навколо свого діаметра. ...) 2; мален...
КУЛЬКОВАЛЬНИЦЯ
КУЛЬКОПАД
КУЛЬКОПІДШИПНИК
КУЛЬМАН
КУЛЬМІНАЦІЙНІСТЬ
КУЛЬМІНАЦІЯ
КУЛЬОВИК
КУЛЬОК
КУЛЬОЧОК
КУЛЬТ КУЛЬТ , у, ч. 1. Релігійне служіння божеству; релігійна обрядовість. [Аврелія:] Я тільки безборонне бачу в вікна на вулицях весь ідолянський [ідольськ...
КУЛЬТАКТИВІСТ
КУЛЬТАРМІЄЦЬ
КУЛЬТБАЗА