| КУРЧАТНИЦЯ |
|
|
| КУРЧАТОЧКО |
|
|
| КУРЧИНЯ |
|
|
| КУРЯВА |
КУРЯВА , и, ж. Дрібні тверді частинки, що нависають у повітрі або осідають на поверхні чого-небудь. Берлин рушив, а Івася курява покрила... (Шевч., І,... |
|
| КУРЯТИНА |
|
|
| КУРЯТИНКА |
|
|
| КУРЯТКО |
|
|
| КУРЯТНИК |
|
|
| КУРЯТНИЦЯ |
|
|
| КУС |
КУС , а, ч., розм. Те саме, що шматок . Коли дивимось - несе Сенька на блюді здоровенний кус м'яса (Стор., І, 1957, 196). |
|
| КУСАКА |
КУСАК , а, ч., діал. Кусок, кусень. Вкусив [Бовдур] усім ротом кусак хліба (Фр., І, 1955, 300); Невістка вложила в бесаги три книші, кусак солонини, в... |
|
| КУСАННЯ |
|
|
| КУСЕНЬ |
КУСЕНЬ , сня, ч., розм. 1. кусок 1, 2. Щохвилі кусень грубий глини й вапна із стелі спадає (У. Кравч., Вибр., 1958, 458); - Огірок дай, та не жовтяк,... |
|
| КУСІКА |
Зменшувально-пестливе розмовне найменування істоти (переважно тварини або дитини), яка може кусатися або є дуже милою. Маленька кусіка - грайливо вку... |
|
| КУСКУС |
|
|
| КУСЛИВІСТЬ |
|
|
| КУСМАН |
|
|
| КУСНИК |
|
|
| КУСНИЧОК |
|
|
| КУСОК |
КУСОК , ска, ч. 1. Частина, відділена, відбита і т. ін. від чого-небудь; шматок. На серце мов кусок льоду впав (Кв.-Осн., II, 1956, 349); Григорій Мих... |
|
| КУСОЧОК |
КУСОЧОК , чка, ч. Зменш. до кусок . Далі їли ковбасу, сала кусочками нарізали (Кв.-Осн., II, 1956, 68); Дід ще по шматочку та по кусочку відкладав, ба... |
|
| КУСТАР |
КУСТАР , я, ч. 1. Дрібний товаровиробник, який працює на ринок; ремісник. Літом якраз вони ганяють по селах, один - кустарів описує, а другий - здаєть... |
|
| КУСТАРНИЦТВО |
|
|
| КУСТАРНІСТЬ |
|
|
| КУСТАРЩИНА |
|
|
| КУСТОДА |
|
|
| КУСТОДІЯ |
|
|
| КУСЮЧІСТЬ |
КУСЮЧІСТЬ - Етимологія: від прикметника "кусючий", що походить від дієслова "кусати" Властивість або якість бути кусючим; здатність кусати, жалити або... |
|
| КУТ |
КУТ , а, ч. 1. Геометрична фігура, утворена двома лініями, що виходять із однієї точки; // Така фігура, утворена лініями яких-небудь предметів, знаків... |
|
| КУТАННЯ |
|
|
| КУТАСИК |
КУТАСИК , а, ч. Зменш. до кутас . Хлопець причіпливо його [одяг] оглядає.. - Цей кутасик у них, здається, вже не тут? (Ю. Янов., І, 1954, 208). Джерел... |
|
| КУТАСТІСТЬ |
|
|
| КУТИК |
КУТИК , а, ч. Зменш. до кут . Два кутики зеленої петлиці, Пружнастий ремінь щільно стиснув стан (Бажан, Вибр., 1940, 172); Обережно, щоб не забруднити... |
|
| КУТИКУЛА |
|
|
| КУТИН |
КУТИН - Суміш воскоподібних речовин рослинного походження, що захищає рослинний організм від негативних зовнішніх впливів та механічних пошкоджень. Дж... |
|
| КУТНИК |
|
|
| КУТОВИЙ |
|
|
| КУТОВИМІРЮВАЧ |
|
|
| КУТОК |
КУТОК , тка, ч. 1. Місце, де сходяться внутрішні сторони предмета; // Частина приміщення, простір між двома стінками, що сходяться. Переполохані панян... |
|
| КУТОМІР |
|
|
| КУТОРА |
КУТОРА Ссавець родини бурозубок, який веде земноводний спосіб життя. Джерело: Горох (sum.in.ua) |
|
| КУТОЧОК |
|
|
| КУТЯ |
КУТЯ , і, ж., етн. 1. Обрядова каша з ячмінних або пшеничних зерен, уживана з солодкою підливою напередодні різдва чи водохреща. Стоїть кутя на покуті... |
|
| КУУЗИКА |
|
|
| КУФАЄЧКА |
|
|
| КУФАЙКА |
КУФАЙКА , и, ж., розм. ( ФУФАЙКА , и, ж. 1. Тепла плетена, вовняна або байкова сорочка чи безрукавка. Фуфайки ж, сплетеної Раїсою, він не мав права ск... |
|
| КУФАЙЧИНА |
|
|
| КУХАР |
КУХАР , я, ч. Те саме, що куховар . Кухар зварив куліш (Н.-Лев., II, 1956, 32); Гусенята росли швидко.. Я ходив з ними до їдальні, і кухар завжди дава... |
|
| КУХАРКА |
КУХАРКА , и, ж. ( КУХАР , я, ч. Те саме, що куховар . Кухар зварив куліш (Н.-Лев., II, 1956, 32); Гусенята росли швидко.. Я ходив з ними до їдальні, і... |
|
| КУХАРОЧКА |
|
|