Словник

Слово Тлумачення
КАПІТАНКА
КАПІТАНСТВО
КАПІТАНША
КАПІТАЦІЯ
КАПІТЕЛЬ
КАПІТОЛІЙ
КАПІТУЛ
КАПІТУЛА
КАПІТУЛЮВАННЯ
КАПІТУЛЯНСТВО
КАПІТУЛЯНТ
КАПІТУЛЯНТСТВО
КАПІТУЛЯЦІЯ
КАПКАН КАПКАН , а, ч. 1. Пристрій для ловлення звірів (переважно великих), що складається з двох залізних дуг та пружини. Якось попалася Лисичка - Злодюга, в...
КАПКАНЕЦЬ
КАПКЕЙК
КАПКРАЇНА
КАПЛАН КАПЛАН - Етимологія: Від латинського «capellanus» (капелан, священик). У єврейському контексті — від івритського «коген» (священик), через польське аб...
КАПЛАНСТВО
КАПЛИЦЯ
КАПЛИЧКА
КАПЛОВУХІСТЬ
КАПЛУН КАПЛУН , а, ч. 1. Кастрований півень, якого відгодовують на м'ясо. Заріжу я нині Каплуна (Чуб., V, 1874, 1153); - Був-був когут, а потому зістав каплу...
КАПЛУНУВАННЯ
КАПЛЯ КАПЛЯ , і, ж. Те саме, що крапля . Заблищали над щедрою нивою Каплі дощу, наче зерна пшениці (Шпорта, Вибр., 1958, 54); Череп'яний каганчик.. з каплею...
КАПОЕЙРА
КАПОК КАПОК , -пка, ч . Волокно, яке одержують з плодів сейби родини бомбаксових, що культивується в тропіках, особливо в Азії; застосовують для набивання р...
КАПОНІР КАПОНІР , а, ч. 1. військ. Фортифікаційна споруда, що забезпечує ведення вогню в двох протилежних напрямках. - Ще малюками бігали ми по недільних школ...
КАПОР КАПОР , а, ч., заст. Дитячий або жіночий головний убір із стрічками для зав'язування під підборіддям, що носять у холодну погоду. З вулиці входить Анн...
КАПОРЕЦЬ
КАПОСНИК
КАПОСНИЦЯ
КАПОСНІСТЬ
КАПОСТЬ КАПОСТЬ , і, ж., розм. 1. Поганий, підступний, шкідливий учинок. А горілку пити, гуляти - Махамед усім п'янюгам привід дає. Позаливають очі та шкоду,...
КАПОТ КАПОТ , а, ч. 1. заст. Жіночий хатній одяг вільного крою: халат. Були [у пеклі].. в капотах, Були всі грішні жіночки (Котл., І, 1952, 142); Софія Петр...
КАПОТАЖ КАПОТАЖ , у, ч., ав. Вид аварії: перекинення літака через носову (моторну) частину під час посадки або злітання.
КАПОТІННЯ капоті́ння Етимологія: від дієслова капоті́ти, що є підсилювальною формою до ка́пати Дія за значенням капотіти; інтенсивне або тривале падіння крапель...
КАПОТУВАННЯ
КАППА
КАПРАЛ
КАПРАЛКА
КАПРАЛЬСТВО
КАПРЕМОНТ
КАПРИЗ КАПРИЗ , у, ч. 1. вередування, примха, химера. Ну, що ж, каприз, примха кохаючої жінки, яка не може ще звикнути, що її чоловік художник (Коцюб., II,...
КАПРИЗА КАПРИЗА Етимологія: від іменника капри́з (з французького caprice – примха) за допомогою суфікса -а розмовне. Жінка, яка схильна до капризів, примхлива...
КАПРИЗНИЦЯ
КАПРИЗНІСТЬ
КАПРИЗУВАННЯ
КАПРИЗУЛЯ
КАПРИЗУН