| КАРА |
К А РА , и, ж. 1. Суворе покарання, відплата за що-небудь. Еней з Сивиллою гляділи, Якії муки тут терпіли, Якая кара всім була (Котл., І, 1952, 134);... |
|
| КАРАБІН |
КАРАБІН , а, ч. Гвинтівка полегшеної ваги, з коротким дулом. Перед вікнами по вузькій, брукованій стежці ходив мовчки вартовий з карабіном на плечі (Ф... |
|
| КАРАБІНЕР |
|
|
| КАРАБІНЕРКА |
|
|
| КАРАБІНЧИК |
|
|
| КАРАВАН |
КАРАВАН , у, ч. 1. Валка в'ючних тварин (верблюдів, мулів, ослів), що перевозять пустелею, степом вантажі та людей. Коли так згодом надходить якийсь к... |
|
| КАРАВАННИК |
|
|
| КАРАВЕЛА |
КАРАВЕЛА , и, ж. Старовинний вітрильний корабель із трьома або чотирма щоглами, на якому іспанці й португальці робили морські подорожі. Мене.. обіймає... |
|
| КАРАГАНА |
КАРАГАНА , -и, ж . Рід рослин родини бобових; кущі або невеликі деревця; поширені в Європі і Азії; широко культивують карагану дерев'янисту, або жовту... |
|
| КАРАГАЧ |
КАРАГАЧ а, ч. (Ulmus L. ). Південне листяне дерево родини в'язових; берест. Старезні карагачі й дуби напинали над ними свої велетенські намети (Тулуб,... |
|
| КАРАГЕН |
КАРАГЕН , -у, ч . Промислова назва кількох видів морських червоних водоростей; використовують у текстильній, харчовій, паперовій промисловості тощо. Д... |
|
| КАРАДРИНА |
|
|
| КАРАКАЛ |
КАРАКАЛ , -а, ч . Вид хижих ссавців родини котячих; поширений в пустелях та передгір'ях Африки та Азії; зовні нагадує рись. |
|
| КАРАКАТИЦЯ |
|
|
| КАРАКТРОН |
|
|
| КАРАКУЛІВНИК |
|
|
| КАРАКУЛІВНИЦТВО |
|
|
| КАРАКУЛЬ |
КАРАКУЛЬ , я, ч. 1. Цінне хутро зі шкури ягнят каракульських овець, що має коротку покручену вовну чорного або сірого кольору. На ній було елегантне п... |
|
| КАРАКУЛЬЧА |
|
|
| КАРАКУРТ |
КАРАКУРТ , -а, ч . Отруйний павук, поширений у пустелях Середньої Азії та в степах Криму; особливо небезпечні укуси самки, вони викликають тяжке отрує... |
|
| КАРАЛЬНИК |
|
|
| КАРАМБОЛА |
|
|
| КАРАМБОЛЬ |
|
|
| КАРАМЕЛІЗАЦІЯ |
|
|
| КАРАМЕЛЬ |
|
|
| КАРАМЕЛЬКА |
|
|
| КАРАМЕЛЬНИК |
|
|
| КАРАМЕЛЬНИЦЯ |
|
|
| КАРАНІСТЬ |
|
|
| КАРАННЯ |
КАРАННЯ , я, с. Дія за знач. карати . Джерело: slovnyk.ua |
|
| КАРАНТИН |
КАРАНТИН , у, ч. 1. Ізоляція на певний час осіб, хворих на заразну хворобу, або тих, хто мав контакт із такими хворими; адміністративні та медико-сані... |
|
| КАРАНТИНІЗАЦІЯ |
|
|
| КАРАНТИНУВАННЯ |
|
|
| КАРАПАКС |
КАРАПАКС , -а, ч . Частина панцира тварини, суцільний щиток, який прикриває тіло зверху. // Випуклий верх, щит панцира черепах. Джерело: slovnyk.ua |
|
| КАРАПУЗ |
|
|
| КАРАПУЗИК |
|
|
| КАРАСИК |
КАРАСИК , а, ч. Зменш.- (...) . Як тільки зробиться темненько, Лисиці й шле [Щука] то щупачка, То сотеньку карасиків живеньких, Або линів гарненьких..... |
|
| КАРАСЬ |
КАРАСЬ , я, ч. Невелика прісноводна риба родини коропових мідно-червоного або сріблястого кольору. На те щука в морі, щоб карась не дрімав (Номис, 186... |
|
| КАРАТ |
КАРАТ , а, ч., спец. Міра ваги коштовного каменю, що дорівнює 0,2 грама. Перстень з брильянтом у три чверті карата. Його уважно розглядає старий білоц... |
|
| КАРАТЕКА |
КАРАТЕКА - каратист. Джерело: Горох (sum.in.ua) |
|
| КАРАТЕЛЬ |
|
|
| КАРАТЕЛЬНИЦЯ |
|
|
| КАРАТЄЛЬ |
|
|
| КАРАТИСТ |
|
|
| КАРАТИСТКА |
КАРАТИСТКА - карати́ст. Відома каратистка. Джерело: Горох (sum.in.ua) |
|
| КАРАУЛ |
КАРАУЛ , у, ч., розм. 1. ( ВАРТА , и, ж. 1. Загін, група людей (переважно озброєних), що охороняють кого-, що-небудь; сторожа. Вони подались на Джурдж... |
|
| КАРАУЛКА |
|
|
| КАРАУЛЬНИЙ |
|
|
| КАРАУЛЬНЯ |
|
|
| КАРАФА |
КАРАФА , и, ж. ( ГРАФИН , а, ч. Посудина з вузьким довгим горлом (для води, квасу і т. ін.). На столі.. стояв повний графин горілки (Н.-Лев., І, 1956,... |
|