Словник

Слово Тлумачення
КЕНТАВР
КЕП КЕП , а, ч. 1. розм., рідко. Те саме, що дурень 1. Сказав йому кеп єсь [ти є кеп], а він і зуби стяв (Номис, 1864, № 7879). 2. заст. Назва гри в карти...
КЕПКА КЕПКА , и, ж. Чоловічий головний убір із м'яким дашком, без твердого денця та околички. Синю кепку йому з міста батьки привезли (Коп., Як вони.., 1948...
КЕПКУВАННЯ
КЕПКУН
КЕПОЧКА
КЕПТАР КЕПТАР , я, ч. У гуцулів - верхній хутряний одяг без рукавів. Веселість все розпалялась. Робилось душно, люди пріли у кептарях (Коцюб., II, 1955, 354)...
КЕПТАРИК КЕПТАРИК , а, ч. Зменш.- ( КЕПТАР , я, ч. У гуцулів - верхній хутряний одяг без рукавів. Веселість все розпалялась. Робилось душно, люди пріли у кепта...
КЕРАМЗИТ
КЕРАМЗИТОБЕТОН
КЕРАМІК
КЕРАМІКА
КЕРАМІСТ
КЕРАМІСТКА
КЕРАМІТ
КЕРАМОГРАНІТ
КЕРАМОЛОГ КЕРАМОЛОГ - Фахівець із керамології. Ініціатором створення Інституту керамології та його директором є керамолог, етнолог, мистецтвознавець, музеєзнаве...
КЕРАМОЛОГИНЯ
КЕРАМОЛОГІЯ
КЕРАТИН КЕРАТИН , у, ч., біол. Білкова речовина з великою кількістю сірки, що є складовою частиною верхнього шару шкіри, а також волосся, нігтів і т. ін. Наше...
КЕРАТИНІЗАЦІЯ
КЕРАТИНОЦИТ
КЕРАТИНУВАННЯ
КЕРАТИТ КЕРАТИТ , у, ч. Запалення рогівки ока. Одночасно з.. кератитом.. спостерігається глухота, викликана ураженням внутрішнього вуха (Хвор. дит. віку, 1955...
КЕРАТОДЕРМІЯ
КЕРАТОЗ
КЕРАТОКОН'ЮНКТИВІТ
КЕРАТОМА
КЕРАТОМІЛЬОЗ
КЕРАТОПАПІЛОМА
КЕРАТОПЛАСТИКА
КЕРАТОПРОТЕЗ
КЕРАТОПРОТЕЗУВАННЯ
КЕРАТОСКОП
КЕРАТОСКОПІЯ
КЕРАТОТОМІЯ
КЕРАТОФІР
КЕРАУНОГРАФІЯ
КЕРБУД КЕРБУД , а, ч. Скорочення: керівник будинку (звичайно, державного житлового). - Ні, так не піде... Мені треба точно знати. Довідка від кербуда є? (Є....
КЕРВЕЛЬ
КЕРЕНКА
КЕРЕНЩИНА
КЕРИГМА
КЕРІВНИК
КЕРІВНИЦТВО КЕРІВНИЦТВО , а, с. 1. Дія за знач. керувати 2; керування. Колективність керівництва не знімає персональної відповідальності працівників за доручену с...
КЕРІВНИЦЯ
КЕРІВНИЧКА
КЕРЛІНГ
КЕРЛІНГІСТ
КЕРЛІНГІСТКА