Словник

Слово Тлумачення
КЕФАЛГЕМАТОМА
КЕФАЛЕПОДІБНІ
КЕФАЛОМЕТРІЯ
КЕФАЛЬ КЕФАЛЬ , і, ж. Морська промислова риба з довгасто-плоским тулубом. Пожирувавши на плавнях, кефаль вже почала вертатися з озера в море (Н.-Лев., II, 19...
КЕФІР КЕФІР , у, ч. Густий поживний напій, який виготовляють із молока спиртовим і молочнокислим бродінням. Я тепер ходжу пить кефір, може, чули що про його...
КЕШ КЕШ , -а, ч . 1. Законний засіб платежу у вигляді готівки, банкнот і монет; оплата готівкою. <> Кеш дата – день проведення валютної операції з розраху...
КЕШБЕК
КЕШУВАННЯ
КИБАЛКА
КИБИТКА КИБИТКА , и, ж. 1. Критий візок у кочових народів; халабуда. А чутка й досі ще жива, Що лісу тут стояла сила, Ще і тоді, як татарва У нас з кибитками...
КИВ КИВ , у, ч. 1. Те саме, що кивок . Там такий, що все на кивах та на мигах (Номис, 1864, № 5774); Одпровожали [відпроваджували] її хто сміхом, хто киво...
КИВАННЯ
КИВОК КИВОК , вка, ч. 1. Нахилення голови на знак вітання, згоди тощо. Він привітав Дороша кивком голови (Тют., Вир, 1964, 196); Юнга кивком голови дав згод...
КИГИКАННЯ
КИДАЛОВО
КИДАЛЬНИК КИДАЛЬНИК , а, ч. 1. Робітник, що подає снопи тощо під час укладання їх у скирту. Мій синочку, мій голубчику! Мій молотнику, мій косарику.. і мій кида...
КИДАЛЬНИЦЯ
КИДАННЯ
КИДОК КИДОК , дка, ч. 1. Однокр. дія за знач. кидати 1 і кидатися 1, 3. Влучний кидок гранати, і вибух перед автомашиною здибив її і поклав боком у рівчак (...
КИДЬ КИДЬ 1 , і, ж., розм. Відстань, на яку можна що-небудь кинути. А він був од мене не більше, як на одну кидь (Сл. Гр.); Врізався корабель у піщану косу...
КИЗИЛ КИЗИЛ , у, ч. 1. Чагарникова рослина або деревце з жовтими квітками та їстівними ягодами. Частіше траплялися гаї й кущі кизилу та тамариску (Тулуб, Лю...
КИЗИЛЬНИК
КИЙ КИЙ 1 , я, ч. 1. Частина тонкого стовбура або грубої гілки, відрізана від дерева й очищена від пагонів. Хто схоче пса вдарити, той кия найде (Номис, 1...
КИЙОК КИЙОК , йка, ч. Зменш. до кий 1 . Він підперезався, насунув на очі шапку і, взявши в руки кийок, пішов на вулицю (Коцюб., І, 1955, 31); Закинувши на п...
КИЙОЧОК КИЙОЧОК , чка, ч. Зменш.- ( КИЙОК , йка, ч. Зменш. до кий 1 . Він підперезався, насунув на очі шапку і, взявши в руки кийок, пішов на вулицю (Коцюб.,...
КИЛА КИЛА , и, ж. 1. розм., рідко. Те саме, що грижа 1 . - Ах, бідний,- хтось тихо простогнав у кутку.- То він же [Гопкало], мабуть, з килою (Руд., Остання...
КИЛИМ КИЛИМ , а, ч. Тканий, найчастіше ворсистий, з візерунками виріб для вкривання підлоги, оздоблювання стін тощо. Крикнув Гамалія: - Брати, будем жити,-...
КИЛИМАР КИЛИМАР , я, ч. Майстер, що виробляє килими. Килимарі Полтавщини зберегли народні способи фарбування тканини рослинними барвниками, які не бояться сві...
КИЛИМАРКА КИЛИМАРКА , и, ж. ( КИЛИМАР , я, ч. Майстер, що виробляє килими. Килимарі Полтавщини зберегли народні способи фарбування тканини рослинними барвниками...
КИЛИМАРНИК
КИЛИМАРНИЦЯ
КИЛИМАРСТВО
КИЛИМЕЦЬ
КИЛИМКАРКА
КИЛИМНИК
КИЛИМНИЦЯ
КИЛИМОК
КИЛИМОЧОК
КИЛИМЧИК
КИМВАЛ
КИНДЖАЛ КИНДЖАЛ , а, ч. Холодна зброя у вигляді гострого з обох боків клинка, що звужується до кінця. Понад ліжком на стіні висіли шаблі, ятагани, кинджали, р...
КИНДЖАЛЬЧИК
КИНДЯК
КИП'ЯТИЛЬНИК
КИП'ЯТИЛЬНЯ
КИП'ЯТИННЯ
КИП'ЯТІННЯ
КИП'ЯТОК
КИП'ЯТОЧОК
КИПА КИПА , и, ж. Велика пакувальна міра товару. Махоркову сировину укладають у кипи рядами.. Кипи повинні мати довжину 3-5 м (Техн. культ., 1956, 347).