| КИЯК |
КИ Я К , -а, ч . Киргизький народний 2-струнний смичковий музичний інструмент з дерев’яним видовбаним корпусом, короткою шийкою та дископодібною голів... |
|
| КИЯНКА |
|
|
| КІАНІТ |
|
|
| КІБЕРНЕТИЗАЦІЯ |
|
|
| КІБЕРНЕТИК |
|
|
| КІБЕРНЕТИКА |
|
|
| КІБЕРНЕТИКИНЯ |
|
|
| КІБЕРНЕТИЧКА |
|
|
| КІБЕРНЕТИЧНІСТЬ |
|
|
| КІБЕРПОНЕДІЛОК |
|
|
| КІБЕРРУХ |
|
|
| КІБЕЦЬ |
|
|
| КІБОРГ |
КІБОРГ , -а, ч . 1. Кібернетичний організм; пристрій, у якому певною мірою здійснено симбіоз фізичних та інтелектуальних здібностей людини й технічних... |
|
| КІБОРГИНЯ |
|
|
| КІБОРГІЗАЦІЯ |
|
|
| КІБУЦ |
кібуц - іменник, чоловічий рід, неістота, однина і множина Джерело: slovnyk.ua |
|
| КІБУЦНИК |
|
|
| КІБЧЕНЯ |
|
|
| КІБЧИК |
|
|
| КІВЕР |
КІВЕР , а, ч. У європейських арміях XVIII- XIX ст.- військовий головний убір із твердої шкіри. Муштра замучує: ходиш і ходиш, витягнувши носки, та щоб... |
|
| КІВОРІЙ |
|
|
| КІВШ |
КІВШ , ківша і ковша, ч. 1. Кругла відкрита посудина з ручкою для зачерпування води (вина, меду тощо). Марченко.. поприліплював свічки до ківшів (Н.-Л... |
|
| КІВШЕПОДІБНІСТЬ |
|
|
| КІВШИК |
|
|
| КІГОТЬ |
КІГОТЬ , гтя, ч. 1. Гостре загнуте рогове утворення на кінцях пальців багатьох птахів і тварин; пазур. Мохната лапа [ведмедиці], насторожена острими к... |
|
| КІГТИК |
|
|
| КІДНЕПЕРКА |
|
|
| КІДНЕПІНГ |
|
|
| КІЄМАТОПАТІЯ |
|
|
| КІЗЕЛЬГУР |
|
|
| КІЗЕРИТ |
КІЗЕРИТ , -у, ч . Мінерал класу сульфатів, безбарвний або сірувато-білого, жовтуватого кольору зі скляним блиском; використовують для одержання магнію... |
|
| КІЗКА |
|
|
| КІЗОНЬКА |
|
|
| КІЗОЧКА |
|
|
| КІЗЯК |
КІЗЯК , рідко КИЗЯК , у, ч. 1. Кал, послід тварин. Як умер старий [пан], та пішли шукати, аж там замість грошей одному кутку цегла, у другому - череп'... |
|
| КІЗЯЧОК |
|
|
| КІКБОКСЕР |
|
|
| КІКБОКСЕРКА |
|
|
| КІКБОКСИНГ |
|
|
| КІКІМОРА |
|
|
| КІКС |
КІКС - спорт. Невдалий удар у грі в більярд, коли кий лише ковзнув по кулі. На другій кулі у гравця стався кікс і биток вилетів зі столу. (із журналу)... |
|
| КІКСТАРТЕР |
|
|
| КІЛ |
КІЛ , кола, ч. Те саме, що кілок . Там білий домичок стоїть. Наокруга [навкруги] густенький пліт І на колах горшки новенькі (Рудан., Тв., 1956, 78); О... |
|
| КІЛЕПОДІБНІСТЬ |
|
|
| КІЛЕР |
КІЛЕР , -а, ч. Професійний (найманий) вбивця. |
|
| КІЛЕРКА |
КІЛЕРКА - кі́лер. Міліція дізналася, що в одній із лікарень лежить кілерка, на рахунку якої кілька вбивств. (із журналу) Двадцять один мешканець тюрми... |
|
| КІЛЕРСТВО |
|
|
| КІЛЕЧКО |
КІЛЕЧКО , а, с. Зменш.- (...) 1, 2. Він витяг з кишені френча низку ключів на блискучому металевому кілечку (Загреб., Європа 45, 1959, 82); З його тов... |
|
| КІЛІК |
КІ́ЛІК Давньогрецька глиняна або металева посудина для пиття вина у формі плоскої чаші на підставці з двома тонкими горизонтальними ручками, часто озд... |
|
| КІЛЛЯ |
КІЛЛЯ , я, с. Збірн. до кіл; палля. Навколо городу повигинався на всі боки паркан, а поламані штахети замінено простим кіллям (Кобр., Вибр., 1954, 120... |
|