| КАЗЕМАТ |
КАЗЕМАТ , у, ч. 1. військ. Оборонна споруда, збудована на поверхні землі або під землею для захисту від снарядів та авіабомб дрібного й середнього кал... |
|
| КАЗЕНКА |
|
|
| КАЗЕНЩИНА |
|
|
| КАЗИМИР |
|
|
| КАЗКА |
КАЗКА , и, ж. 1. Розповідний народно-поетичний або писемно-літературний твір про вигадані події, вигаданих осіб, іноді за участю фантастичних сил. Пер... |
|
| КАЗКАР |
КАЗКАР , я, ч. Той, хто створює або розповідає казки (у 1 знач.). Звали того казкаря Ганс-Христіан Андерсен, і жив він у маленькій країні Данії (Ів.,... |
|
| КАЗКАРКА |
|
|
| КАЗКАРСТВО |
|
|
| КАЗКОВІСТЬ |
|
|
| КАЗКОЗНАВЕЦЬ |
|
|
| КАЗКОЗНАВИЦЯ |
|
|
| КАЗКОЗНАВСТВО |
|
|
| КАЗКОТВОРЕННЯ |
|
|
| КАЗКОТЕРАПЕВТ |
|
|
| КАЗКОТЕРАПЕВТКА |
|
|
| КАЗКОТЕРАПІЯ |
|
|
| КАЗНА |
КАЗНА , и, ж., заст. 1. Державна скарбниця. Заможнішого вибрали зборщиком [збирачем], щоб податки збирав та носив у казну (Мирний, IV, 1955, 214); Бло... |
|
| КАЗНАЧЕЙ |
|
|
| КАЗНАЧЕЙСТВО |
|
|
| КАЗНОКРАД |
|
|
| КАЗНОКРАДСТВО |
|
|
| КАЗОЛІТ |
КАЗОЛІТ - Рідкісний мінерал; яскраво-жовті, бурувато-жовті кристали і агрегати із сильним смоляним до алмазного блиском. Джерело: Горох (sum.in.ua) |
|
| КАЗОЧКА |
|
|
| КАЗУАЛЬНІСТЬ |
|
|
| КАЗУАР |
КАЗУАР , а, ч. Тропічний дикий птах ряду страусових, що водиться в північній Австралії, на Новій Гвінеї та сусідніх островах. Джерело: slovnyk.ua |
|
| КАЗУЇСТ |
|
|
| КАЗУЇСТИКА |
|
|
| КАЗУЇСТИЧНІСТЬ |
|
|
| КАЗУЇСТКА |
|
|
| КАЗУС |
КАЗУС , у, ч. 1. Складна, заплутана судова справа. 2. розм. Випадок, незвичайна пригода. - Казус сей Так налякав усіх людей (Гл., Байки.., 1959, 77);... |
|
| КАЗЬОНКА |
|
|
| КАЇН |
КАЇН , а, ч., зневажл. Про братовбивця, зрадника, злочинця тощо. Гострив [Мамай шаблюку] щодня, бо й тупив щодня, від каїнів усяких одбиваючись (Ільч.... |
|
| КАЇНІТ |
КАЇНІТ , у, ч. Мінерал, що містить хлористий натрій і сірчанокислий магній; застосовується в сільському господарстві як добриво. Найкращими видами кал... |
|
| КАЙДАННИК |
|
|
| КАЙДАННЯ |
|
|
| КАЙЗЕР |
|
|
| КАЙЗЕРІВЕЦЬ |
|
|
| КАЙЛІВНИК |
|
|
| КАЙЛО |
КАЙЛО , а, с. Вигнутий і загострений з одного або обох кінців металевий молоток на довгому дерев'яному держакові, який використовують для відбивання г... |
|
| КАЙЛОВИЩЕ |
|
|
| КАЙЛУВАННЯ |
|
|
| КАЙМА |
КАЙМА , и, ж. лямівка, обвідка. Шила [дівчина] йому хусточку з каймою (Щог., Поезії, 1958, 122): Була вона одягнута, як належало, - у білій сукні тонк... |
|
| КАЙМАК |
КАЙМАК , у, ч., рідко. Вершки з пряженого охолодженого молока; сир із таких вершків. Так і житимуть у горах чабани, збудувавши собі катрагу з соломи й... |
|
| КАЙМАН |
|
|
| КАЙНОЗОЙ |
|
|
| КАЙРА |
|
|
| КАЙТБОРДИНГ |
|
|
| КАЙТЕРКА |
|
|
| КАЙФ |
КАЙФ , -у, ч . Стан, коли людині дуже спокійно та приємно, вона отримує задоволення. Джерело: slovnyk.ua |
|
| КАКА |
КАКА 2 , невідм ., ч . Новозеландський папуга. |
|