| КАКАВЕЛЬКА |
|
|
| КАКОДИЛ |
КАКОДИЛ - Радикал диметиларсен з одним неспареним електроном; утворює надзвичайно отруйну сполуку. Джерело: Горох (sum.in.ua) |
|
| КАКОФОНІЯ |
|
|
| КАКТУС |
КАКТУС , а, ч. Південна рослина, що має товсте стебло (без листя), покрите колючками або лускою. Як жар, червоніють здорові розкішні квітки кактусів (... |
|
| КАКТУСИСТ |
|
|
| КАКТУСІВНИЦТВО |
|
|
| КАКТУСОВІ |
|
|
| КАКТУСОЗНАВСТВО |
|
|
| КАЛ |
КАЛ , у, ч. 1. Рештки перетравленої їжі, що їх викидає кишечник назовні. При заразних кишкових захворюваннях збудники виділяються через нижню частину... |
|
| КАЛА |
КАЛА 2 , -и, ж ., архіт . 1. За часів Середньовіччя – фортечна споруда у містах Сходу. 2. Мурована бойова башта на Кавказі. 3. У гірських районах Афга... |
|
| КАЛАБАНЯ |
КАЛАБАНЯ , і, ж., діал. Ковбаня. Виходив [Гриць] перед хату.., ставав собі коло калабані, що з неї кури воду п'ють (Март., Тв., 1954, 58); Річка закру... |
|
| КАЛАБАТИНА |
|
|
| КАЛАМБУР |
|
|
| КАЛАМБУРИСТ |
|
|
| КАЛАМБУРИСТКА |
|
|
| КАЛАМБУРНИК |
|
|
| КАЛАМБУРНИЦЯ |
|
|
| КАЛАМБУРЧИК |
|
|
| КАЛАМІН |
КАЛАМІН , -у, ч . Мінерал класу острівних силікатів, безбарвний або сіруватого, жовтого та інших кольорів; руда цинку; галмей. Джерело: slovnyk.ua |
|
| КАЛАМУТНИК |
|
|
| КАЛАМУТНИЦЯ |
|
|
| КАЛАМУТНІСТЬ |
|
|
| КАЛАМУТТЯ |
|
|
| КАЛАМУТЬ |
КАЛАМУТЬ , і, ж. 1. Каламутна рідина. То якась каламуть, не вода (Гал.-руські приповідки, II, 1908, 237); Ріка в бігу - аж до самісінького моря прозор... |
|
| КАЛАМУЧЕННЯ |
|
|
| КАЛАН |
КАЛАН , а, ч. Хижий ссавець родини куницевих; морська видра, камчатський бобер. Вчені спостерігали, як калани, тримаючи подушечками камінь, розтрощуют... |
|
| КАЛАНДР |
КАЛАНДР , а, ч., техн. Машина для вигладжування та надання блиску поверхні тканини, паперу, гуми або нанесення малюнка, візерунка способом тиснення. К... |
|
| КАЛАНДРУВАЛЬНИК |
|
|
| КАЛАНДРУВАЛЬНИЦЯ |
|
|
| КАЛАНДРУВАННЯ |
|
|
| КАЛАНЕТИКА |
|
|
| КАЛАНИЦЯ |
|
|
| КАЛАНЧА |
КАЛАНЧА , і, ж. Висока спостережна башта на будинку пожежної команди. Недалеко од нас стояла висока каланча з мідним дзвоном (Чаб., Стоїть явір.., 195... |
|
| КАЛАТАЛКА |
|
|
| КАЛАТАЛО |
КАЛАТАЛО , а, с. Дерев'яний прилад, яким стукає нічний вартовий або який прив'язують на шию тваринам. Десь далеко стукає калатало нічного сторожа (Коц... |
|
| КАЛАТАЛЬНИК |
|
|
| КАЛАТАЛЬЦЕ |
|
|
| КАЛАТАННЯ |
|
|
| КАЛАЧ |
КАЛАЧ , а, ч. Білий хліб особливої форми, випечений із крученого й переплетеного тіста. Хочеш їсти калачі - не сиди на печі (Укр.. присл.., 1955, 81);... |
|
| КАЛАЧИК |
КАЛАЧИК , а, ч. 1. Зменш. до калач . Обносять [частують] якимись сухими калачиками, печеними для економії вдома з 2 сорту муки (Коцюб., III, 1956, 425... |
|
| КАЛАЧНИК |
|
|
| КАЛАЧНИЦЯ |
|
|
| КАЛАШ |
військовий сленг. Розмовна назва для автомата Калашникова, популярної моделі автоматичної вогнепальної зброї. Він швидко розібрав і зібрав свій калаш... |
|
| КАЛГА |
КАЛГА - Найстарший син кримського хана, спадкоємець ханського престолу. Джерело: Горох (sum.in.ua) |
|
| КАЛГАН |
КАЛГАН , у, ч. Трав'яниста рослина, корінь якої використовують для лікування шлункових хвороб або кладуть у горілку, щоб зробити її запашною. Баба Пар... |
|
| КАЛГАНІВКА |
|
|
| КАЛГАНІВОЧКА |
|
|
| КАЛГАНОВА |
|
|
| КАЛЕБАС |
|
|
| КАЛЕДОНІТ |
|
|