| КІОСКЕР |
|
|
| КІОСКЕРКА |
|
|
| КІОТ |
КІОТ , а, ч., церк. Складана рама або шафка зі скляними дверцями для ікон; божник. Око, око! Не дуже бачиш ти глибоко! Ти спиш в кіоті (Шевч., II, 196... |
|
| КІПЕР |
ворота́р 2; голкіпер. Пробити кіпера донецького “Олімпіка” так і не вдалося. (із журналу) Хуммельс не влучає по м'ячу, але Паласіо, перекидаючи кіпера... |
|
| КІПІШ |
КІПІШ - Етимологія: від їдиш kipish – галас, метушня, заворушення розмовне, сленг. Галас, метушня, безладдя, що супроводжується криками або сварками.... |
|
| КІПКА |
КІПКА , и, ж. Зменш. до копа 1. Поставлю женців сімсот молодців, поставлю кіпок - що на небі зірок (Сл. Гр.). |
|
| КІПОТЬ |
КІПОТЬ , птю, ч. ( КІПТЯВА , и, ж. 1. Осадок диму, сажа. На одвірку кіптявою зі свічки було намальовано кілька хрестів (Полт., Дит. Гоголя, 1954, 43);... |
|
| КІПРЕГЕЛЬ |
|
|
| КІПТЮГА |
|
|
| КІПТЯВА |
КІПТЯВА , и, ж. 1. Осадок диму, сажа. На одвірку кіптявою зі свічки було намальовано кілька хрестів (Полт., Дит. Гоголя, 1954, 43); Тільки з середини... |
|
| КІР |
КІР , кору, ч. Дитяча заразна хвороба, що супроводиться висипом, запаленням дихальних шляхів, слизової оболонки очей, ротової порожнини та гарячкою. Н... |
|
| КІРАСА |
КІРАСА , и, ж., іст. 1. Металевий панцир на груди й спину для захисту від холодної та вогнепальної зброї. В могилах IV ст. до н. е. знаходять грецькі... |
|
| КІРАСИР |
|
|
| КІРЕЦЬ |
|
|
| КІРКА |
КІРКА , и, ж. 1. Верхній затверділий шар чого-небудь; кора (у 2 знач.). Мчить олень, але провалюється під ним блискуча кірка - і грузне він у глибоком... |
|
| КІРОЧКА |
|
|
| КІРХА |
КІРХА , и, ж. Лютеранська церква. Кірхи німецькі угору Звели, мов багнети, шпилі (Дмит., Вітчизна, 1948, 143); - А он кірха вдалині бовваніє... (Гонча... |
|
| КІСКА |
КІСКА 1 , и, ж. Зменш.-пестл. до коса 1 . Тоненький голос співав про милу, про муки серця, ..тонкі дівочі кіски (Коцюб., II, 1955, 148); Дві темні кор... |
|
| КІСНИК |
|
|
| КІСНИЧОК |
|
|
| КІСОНЬКА |
КІСОНЬКА , и, ж. Зменш.- ( Перенаправлено з « кіска1 - » Зменшувально-пестлива форма до коса́ 1 . Поруч із чоловіком стояла красива білява жінка моїх... |
|
| КІСОЧКА |
|
|
| КІССЯ |
КІССЯ , я, с. Держак коси ( . На легенькому його [діда Євмена] кіссі біліли новісінькі грабки й вилискувала на бритву виклепана й вигострена коса (Виш... |
|
| КІСТА |
КІСТА , и, ж., мед. Порожниста пухлина в органах і тканинах людини й тварин, заповнена рідиною або кашкоподібною масою. Кістою взагалі називається пор... |
|
| КІСТАДЕНОМА |
|
|
| КІСТКА |
КІСТКА , и, ж. 1. Окрема складова частина кістяка хребетних тварин і людини. Знову йому верзеться.. висунулось дві тіні - страшні, бліді, з переламани... |
|
| КІСТКОПОДІБНІСТЬ |
|
|
| КІСТКОУТВОРЕННЯ |
|
|
| КІСТЛЯВА |
|
|
| КІСТЛЯВІСТЬ |
|
|
| КІСТОГРАНУЛЬОМА |
|
|
| КІСТОЧКА |
|
|
| КІСТОЧКОВІ |
|
|
| КІСТРИЦЯ |
|
|
| КІСТЬ |
КІСТЬ , кості, ж. 1. Те саме, що кістка 1-3. Після бійки Семен лежав на соломі, і всі кості йому боліли (Л. Укр., III, 1952, 638); Царю проклятий, лук... |
|
| КІСТЯК |
КІСТЯК , а, ч. 1. Сукупність кісток, що становить тверду основу тіла людини та хребетних тварин; скелет. Шкільна кімната в Род-Айленді.. Більша частин... |
|
| КІСТЯНКА |
|
|
| КІТ |
КІТ , кота, ч. Свійська тварина родини котячих, що знищує мишей і щурів; самець кішки. Манить, як кота мишею (Номис, 1864, № 3100); Василько тер мак і... |
|
| КІТВА |
КІТВА , кітви, ж., мор. Металевий стрижень з лапами, що зачіплюється за грунт і утримує на місці судно, пливучий маяк і т. ін.; якір. Сірий велетень с... |
|
| КІТВИЦЯ |
|
|
| КІТЕЛЬ |
КІТЕЛЬ , я, ч. Формена однобортна куртка із стоячим коміром. Студент махнув рукою і розщібнув кітель (Коцюб., І, 1955, 197); Він був у захисного кольо... |
|
| КІТНА |
|
|
| КІТЧ |
КІТЧ - Ремісницькі витвори, а також шар масової культури, позбавлені мистецької витонченості, розраховані лише на зовнішній ефект. Імперія кіосків дик... |
|
| КІТЧЕВІСТЬ |
|
|
| КІФАРА |
КІФАРА , и, ж. У стародавніх греків - струнний щипковий інструмент, подібний до ліри. |
|
| КІФОЗ |
|
|
| КІФОСКОЛІОЗ |
|
|
| КІЧ |
КІЧ - кітч . географія. Річка в Китаї, що є однією з головних приток річки Брахмапутра (Ярлунг Цангпо), протікає через Тибетське нагір'я. Джерело: Гор... |
|
| КІЧМЕН |
|
|
| КІЧУХА |
КІЧУХА - Етимологія: від іменника кіч розмовне, зневажливе. Розмовна, часто зневажлива назва для кітчу; предмет або явище, що характеризується низькою... |
|