Словник

Слово Тлумачення
КНИГОСХОВИЩЕ
КНИГОТЕРАПІЯ
КНИГОТОРГ
КНИГОТОРГІВЛЯ
КНИГОТОРГОВЕЦЬ
КНИГОТОРГОВКА
КНИГОТРИМАЧ
КНИГОЧИТАННЯ
КНИЖЕНЦІЯ
КНИЖЕЧКА
КНИЖИЦЯ
КНИЖКА
КНИЖКОБУС
КНИЖКОВІСТЬ
КНИЖНИК
КНИЖНИЦТВО
КНИЖНИЦЯ
КНИЖНІСТЬ
КНИЖЧИНА
КНИШ КНИШ , а, ч. Вид білого хліба з загорнутими всередину краями та змазаного салом або олією. Поки бабу ся спече книші, а у дідуся не буде душі (Номис, 1...
КНИШИК
КНІКСЕН КНІКСЕН , у, ч., заст. Реверанс.- Ти так манірно вклоняєшся, наче наші панни, роблячи свій витончений кніксен (Кол., Терен.., 1959, 70). Джерело: slov...
КНІПОЧКА
КНОПКА
КНОПКОДАВ
КНОПКОДАВСТВО
КНОПКОНАТИСКАННЯ
КНОПОЧКА
КНУР КНУР , а, ч. Самець свині.- Як дременув попід хатою та й поперевертав обидва глиняники, - говорила Мотря. - Це, мабуть, рябий Парасчин кнур?..- промов...
КНУРЕЦЬ
КНУРОВИНА
КНУРЯКА
КНЯГИНЬКА
КНЯГИНЯ
КНЯЖА КНЯЖА , ати, с., іст. Маленький син князя (у 1, 2 знач.). В ридвані сидів князь із княжам (П. Куліш, Вибр., 1969, 122). Джерело: slovnyk.ua
КНЯЖИЧ
КНЯЖІННЯ
КНЯЖНА
КНЯЗЕВИЧ
КНЯЗЕНКО
КНЯЗИК
КНЯЗІВНА
КНЯЗІВСТВО
КНЯЗЬ
КНЯЗЬОК
КНЯЗЮВАННЯ
КОАБІТАЦІЯ
КОАГЕЛЬ
КОАГЕНТКА
КОАГУЛОГРАМА