Словник

Слово Тлумачення
КОВИЛА КОВИЛА , и, ж. (Stipa L. ). Трав'яниста степова рослина родини злакових із вузькими листками та квітками, зібраними в пухнасті волоті; тирса. А по сте...
КОВИМІРНІСТЬ
КОВІД
КОВІНЬКА КОВІНЬКА , и, ж. 1. Палиця з загнутим кінцем. Петрусь, із дивною ковінькою в руках, сів на своїм місці й почав оглядати залу в бінокль (Крим., Вибр.,...
КОВКІСТЬ
КОВНІР КОВНІР , а, ч., розм., рідко. ( КОМІР , а, ч. Певної форми смужка тканини, хутра тощо, пришита в одязі до країв вирізу для шиї. Вона [сорочка] в нього...
КОВНІРЕЦЬ
КОВНІРЧИК
КОВОРКІНГ
КОВПАК КОВПАК , а, ч. 1. Головний убір конусоподібної, овальної та ін. форми. Із-за кущів вийшов.. паруб'яга у білому кухарському ковпаку (Гончар, Таврія, 19...
КОВПАКІВЕЦЬ
КОВПАЧОК
КОВТАННЯ
КОВТОК КОВТОК 1 , тка, ч. 1. Одноразовий рух мускулатури горла під час ковтання. Він за один ковток чималий водянчик так і висушив (Кв.-Осн., II, 1956, 202);...
КОВТОЧОК
КОВТУН КОВТУН , а, ч. 1. Жмут збитого волосся, вовни, шерсті. І довгі коси в реп'яхах О поли бились в ковтунах (Шевч., І, 1951, 361); Матрос.. помацав голову...
КОВЧЕГ
КОВШИК
КОГЕЗІЯ
КОГЕНЕРАЦІЯ
КОГЕНІТ
КОГЕНТНІСТЬ
КОГЕРЕНТНІСТЬ
КОГЕРЕНЦІЯ
КОГЕРЕР
КОГНІТИВІЗМ
КОГНІТИВІСТ
КОГНІТИВІСТИКА
КОГНІТИВІСТКА
КОГНІТИВНІСТЬ
КОГНІТОЛОГ
КОГНІТОЛОГІЯ
КОГНІЦІЙНІСТЬ
КОГНІЦІЯ
КОГОМОЛОГІЯ
КОГОРТА
КОГРАДІЄНТНІСТЬ
КОГРЕДІЄНТНІСТЬ
КОГУТИК КОГУТИК , а, ч., діал. Зменш.-пестл. до когут 1. Ой морозе, морозоньку. Добрий чоловічої Зморозь того когутика. Нехай не кукуріче (Чуб., V, 1874, 113)...
КОД КОД , у, ч. Система умовних знаків або сигналів для передавання відомостей. Кольорові прапорці квітчали щогли пароплава. За міжнародним кодом це означ...
КОДА КОДА , и, ж. 1. Заключна частина музичного твору або його частини; закінчення. Своєю конструкцією увертюра до «Чорноморців» нагадує сонатне алегро з п...
КОДЕЇН
КОДЕК КОДЕК , -а, ч ., спец . Поєднання кодера і декодера; пристрій або програма, здатна виконувати перетворення потоку даних або сигналу; кодеки можуть як...
КОДЕКС КОДЕКС , у, ч. 1. юр. Сукупність законів у якій-небудь галузі права. Деякі з тих формулювань правного цивільного кодексу викликали гомеричний сміх в а...
КОДЕР КОДЕР - Пристрій, признач. для кодування інформації. Джерело: Горох (sum.in.ua)
КОДЕРИВАТ
КОДЕРИВАЦІЯ
КОДИКОЛОГІЯ
КОДИФІКАТОР
КОДИФІКАТОРКА