Словник

Слово Тлумачення
КОДИФІКАЦІЯ
КОДИФІКОВАНІСТЬ
КОДИФІКУВАННЯ
КОДІЛЬНИК
КОДІЛЬНЯ
КОДЛО КОДЛО , а, с. 1. зневажл. Рідня, нащадки. Досталося й Одарці, її батькові й матері, погоничам, наймичкам, зусім їх родом і кодлом (Н.-Лев., II, 1956,...
КОДОВАНІСТЬ
КОДОГЕНЕРАТОР
КОДОГРАМА
КОДОЛА КОДОЛА , и, ж. Дуже грубий і міцний мотузок; линва, канат. Нанизу, од гатки, ходить по Росі важкий порон на товстій кодолі (Н.-Лев., І, 1956, 51); Пов...
КОДОМІНАНТНІСТЬ
КОДОН КОДОН , -а, ч ., біол . Набір з трьох нуклеотидів (триплет), що визначає місце даної амінокислоти в поліпептидному ланцюг; є одиницею генетичного коду...
КОДОПЕРЕТВОРЮВАЧ
КОДОСУМІСНІСТЬ
КОДТЕРПІН
КОДУВАЛЬНИК
КОДУВАННЯ
КОЕВОЛЮЦІЯ
КОЕКЗИСТЕНЦІЯ
КОЕРЦИТИВНІСТЬ
КОЕРЦИТИМЕТР
КОЕРЦИТИМЕТРІЯ
КОЕФІЦІЄНТ
КОЄЦЬ
КОЖУМ'ЯКА
КОЖУХ
КОЖУХАР КОЖУХАР , я, ч. Кравець, що шиє кожухи (у 1 знач.). Джерело: slovnyk.ua
КОЖУХАРСТВО
КОЖУШАНКА
КОЖУШАНОЧКА
КОЖУШИНА
КОЖУШИНКА
КОЖУШИСЬКО
КОЖУШИЩЕ
КОЖУШОК
КОЗА КОЗА , и, ж. 1. Невелика рогата жуйна тварина родини порожнисторогих, що дає молоко, м'ясо тощо; самиця козла (у 1, 2 знач.). Паслась Коза з козятком...
КОЗАК КОЗАК , а, ч. 1. На Україні в XV-XVIII ст.- вільна людина з кріпосних селян або міської бідноти, що втекла на південні землі України й брала участь у...
КОЗАКИН КОЗАКИН , а, ч., заст. Чоловічий короткий каптан на гапликах із брижами ззаду та стоячим коміром. Вийняла жінка з скрині мій.. козакин: що порвалось -...
КОЗАКОЗНАВЕЦЬ
КОЗАКОЗНАВСТВО
КОЗАКОФІЛ
КОЗАКОФІЛЬСТВО
КОЗАКОФОБСТВО
КОЗАКУВАННЯ
КОЗАР КОЗАР , я, ч., рідко. Пастух кіз. Козар сміється очима до своїх кіз (Коцюб., II, 1955, 324); Тут стояв уже старший вівчар.., а біля нього кілька вівча...
КОЗАРКА КОЗАРКА ( Перенаправлено з « казарка1 » КАЗА́РКА Жучок родини довгоносиків; завдає шкоди плодам фруктових садів. КАЗА́РКА Водоплавний дикий птах родин...
КОЗАРЛЮГА
КОЗАЦТВО
КОЗАЦЮРА
КОЗАЧА КОЗАЧА , ати, с., розм. Дитя козака (у 1-3 знач.). Німець байдуже дивився на козачат, що гралися поблизу (Перв., Невигадане життя, 1958, 172).