Словник

Слово Тлумачення
КОЛІЙНИК
КОЛІЙНІСТЬ
КОЛІЙОВЕЦЬ
КОЛІКВАЦІЯ
КОЛІМАТОР
КОЛІМАЦІЯ
КОЛІНВАЛ
КОЛІНЕАРНІСТЬ
КОЛІНЕАЦІЯ
КОЛІНКО КОЛІНКО , а, с. (...) 1. Настя, вся тіпаючись, скочила з полу і стала на колінки... (Мирний, IV, 1955, 88); Но що се за велет потужний, Що гордо, мов...
КОЛІНКУВАННЯ
КОЛІННЯ
КОЛІНО КОЛІНО , а, с. 1. Суглоб, що з'єднує стегнову і гомілкову кістки; місце згину ноги. Учора середульший [син] узяв та з водовозки полетів сторчака додол...
КОЛІНОПРЕКЛОНІННЯ
КОЛІНЦЕ
КОЛІР КОЛІР , льору, ч. 1. Світловий тон чого-небудь; забарвлення. З шиї.. звисало важке глиняне намисто різних яскравих кольорів (Л. Укр., III, 1952, 712);...
КОЛІРНІСТЬ
КОЛІСНИК
КОЛІСНИЦТВО
КОЛІСНИЦЯ
КОЛІСНЯ
КОЛІСЦЕ
КОЛІТ КОЛІТ , у, ч. Запалення товстої кишки. Необхідно кожний коліт вважати підозрілим на дизентерію (Хвор. дит. віку, 1955, 87). Джерело: slovnyk.ua
КОЛІЩА
КОЛІЩАТКО
КОЛІЯ КОЛІЯ , ї, ж. 1. Наїжджене заглиблення від колісна дорозі. Драбинястий віз., раз у раз підскакував і немилосердно трусив, не попадаючи в колію (Коцюб....
КОЛО КОЛО 1 , а, с. 1. Замкнена крива, всі точки якої однаково віддалені від центра. Літак вже набрав чималу висоту і тепер летить, роблячи велике коло над...
КОЛОБОК КОЛОБОК , бка, ч. Невеликий круглий хлібець. Дід і просить: - Бабусю! Спекла б ти колобок! - Та з чого ж я спечу, коли й борошна нема? (Укр.. казки, 1...
КОЛОВЕРТЕНЬ
КОЛОВЕРТКА
КОЛОВЕРТЬ
КОЛОВОДНИК
КОЛОВОРОТ
КОЛОВРОТ
КОЛОВРОТОК
КОЛОДА КОЛОДА 1 , и, ж. 1. Стовбур зрубаного дерева, очищений від гілля. Він бачив уже валку саней з колодами, брусами, повні лубки червоної цегли (Коцюб., I...
КОЛОДДЯ
КОЛОДИЦЯ
КОЛОДІЙ КОЛОДІЙ , ю, ч. Густий клейкий розчин клітковини на ефірі та спирті, при випаровуванні яких утворюється тонка прозора плівка; використовується в медиц...
КОЛОДІУМ
КОЛОДКА
КОЛОДНИК
КОЛОДНИЦЯ
КОЛОДОЧКА
КОЛОДЯЗНИК
КОЛОДЯЗЬ
КОЛОДЯЧЧЯ
КОЛОЇД
КОЛОЇДАЛЬНІСТЬ
КОЛОКАЛІЗАЦІЯ