Словник

Слово Тлумачення
МЕШКАНЕЦЬ
МЕШКАНКА
МЕШКАННЯ
МЕШТ МЕШТИ , мешт, мн ., діал . Взуття (переважно туфлі або черевики). Джерело: slovnyk.ua
МЄЖДУСОБОЙЧИК
МЄНТ
МЄНТЯРА
МЖА МЖА , і, ж., діал. Мжичка. Зранку захмарило і довго сіяло на землю холодну, дрібну мжу, потім повіяв з Акерманщини вітер, розчистив небо і на поля бри...
МЖИЦЯ
МЖИЧКА МЖИЧКА , и, ж. Дуже дрібні краплі води, які насичують повітря; дрібний, густий дощ; мряка (у 1 знач.). Сірий осінній ранок куривсь дрібною мжичкою (Ко...
МЗДА МЗДА , и, ж., заст. 1. Плата, винагорода за що-небудь. На невірних спаде кара, Але вірних мзда чекає (Фр., X, 1954, 106); Барабан, флейта та скрипка -...
МИГ МИГ 1 , МИГ-МИГ , виг., розм. Уживається як присудок за знач. мигати . На небі ані хмариночки; зорі тільки миг-миг... (Тесл., З книги життя, 1918, 77)...
МИГАВКА
МИГАЛКА мигалка - іменник, жіночий рід, неістота, однина і множина Джерело: slovnyk.ua
МИГАННЯ
МИГДАЛЕВІ
МИГДАЛЕПОДІБНІСТЬ
МИГДАЛИК
МИГДАЛИНА
МИГДАЛЬ
МИГДАЛЬНИК
МИГИЧКА
МИГОТІННЯ
МИГОТЛИВІСТЬ
МИГТІННЯ
МИГУНЕЦЬ
МИЗА МИЗА , и, ж. Розташована окремо за містом садиба з сільськогосподарськими будівлями (перев. у Прибалтиці). Казали, що тепер весна, що в саду коло зруй...
МИЗКА МИЗКА - діалектне. Невелике, відокремлене селянське господарство або поселення, часто розташоване на віддалі від основного села; хутір. Стара мизка ст...
МИЙКА МИЙКА , и, ж. 1. Ганчірка, віхоть для миття чого-небудь. На позаливаній долівці стояв цебер, повний помий, валялись під ногами мокрі мийки, ганчірки,...
МИЙНА МИЙНИЙ , а, е. 1. Стос. до миття; який служить для промивання чого-небудь. В корівнику є приміщення: стійлове, фуражне, інвентарне, молокозливне, мийн...
МИЙНИК
МИЙНИЦЯ
МИЙНЯ МИ́ЙНЯ Приміщення, місце, підприємство, де миють що-небудь. Джерело: Горох (sum.in.ua)
МИКАЛЬНИК
МИКАЛЬНИЦЯ
МИКАННЯ
МИКОЛАЙЧИК
МИЛЕННЯ
МИЛЕНЬКИЙ
МИЛЕСЕНЬКИЙ
МИЛИЙ МИЛИЙ , а, е. 1. Дуже приємний, лагідний у стосунках з людьми; хороший, симпатичний. Учора цілий вечір просидів у мене Мачтет. Був дуже милий, говірки...
МИЛИЦЯ МИЛИЦЯ , і, ж. Висока палиця з перекладками, на яку спираються пахвами і якою користуються як опорою при ходінні хворі на ноги або безногі люди. Коло...
МИЛІСТЬ
МИЛКІСТЬ
МИЛО М И ЛО 1 , а, с. 1. Тверда, напіврідка або рідка речовина - суміш жирів та лугу, що добре розчиняється у воді й уживається для миття і прання. "І що т...
МИЛОВАНЕЦЬ
МИЛОВАР МИЛОВАР , а, ч. Фахівець з миловаріння. Другого дня вони знайшли собі роботу в миловара - дрова пиляли та рубали (Збан., Сеспель, 1961, 167). Джерело:...
МИЛОВАРЕННЯ
МИЛОВАРІННЯ
МИЛОВАРКА