Словник

Слово Тлумачення
МІОЗИТ
МІОКАРД
МІОКАРДИТ
МІОКАРДІЙ
МІОКАРДІОДИСТРОФІЯ
МІОКАРДІОПАТІЯ
МІОКЛОНІЯ
МІОЛОГ
МІОЛОГІЯ
МІОМА МІОМА , и, ж. Доброякісна пухлина, що розвивається з м'язової тканини (переважно матки). Джерело: slovnyk.ua
МІОМЕКТОМІЯ
МІОМЕТРІЙ
МІОПАТІЯ
МІОПЕКСІЯ
МІОПІЯ МІОПІЯ , -ї, ж ., мед . Розлад зору, за якого людина добре бачить близькі предмети й невиразно, розпливчасто – віддалені; короткозорість; вид аметропі...
МІОПРОТЕЗ
МІОРЕЛАКСАНТ
МІОСТИМУЛЯТОР
МІОСТИМУЛЯЦІЯ
МІОФІБРИЛ
МІОФІБРИЛА
МІОЦЕН
МІОЦИТ
МІРА МІРА , и, ж. 1. Одиниця виміру чого-небудь. Міри виникли в зв'язку з потребою людини вимірювати розміри навколишніх предметів (Фізика, І, 1957, 11); С...
МІРАБЕЛЬ
МІРАБІЛІС
МІРАБІЛІТ
МІРАЖ МІРАЖ 1 , у, ч. 1. Оптичне явище в атмосфері, при якому на горизонті з'являються уявні зображення наземних предметів або ділянок неба. Спостереженнями...
МІРАКЛЬ
МІРЗА
МІРИЛО МІРИЛО , а, с., книжн. 1. Те, чим міряють, вимірюють що-небудь. Мірило часу. 2. перен. Те, що є основою для оцінки, вимірювання або порівняння чого-не...
МІРИНГІТ
МІРІАДА
МІРІАМЕТР
МІРКА МІРКА , и, ж. 1. Сукупність даних, що визначають розміри кого-, чого-небудь. - Треба мені, отче Палладію, зняти мірку з аналою (Н.-Лев., III, 1956, 37...
МІРКУВАЛЬНИЦЯ
МІРКУВАННЯ
МІРНИК
МІРНИЦЯ
МІРНИЧКА
МІРНИЧКУВАННЯ
МІРНІСТЬ
МІРОЧКА
МІРОШНИК
МІРОШНИКІВНА
МІРОШНИКУВАННЯ
МІРОШНИЦТВО
МІРОШНИЦЯ
МІРОШНИЧЕНКО
МІРОШНИЧИХА